Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Перепоховати людину можна, але лише з дозволу місцевої ради. Якщо людину поховано за кордоном, до українських правил додаються правила країни поховання і документи для кордону. Нижче про те, хто видає дозволи, що подати, хто платить і як ми повертаємо людину додому.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. Порядок описує стаття 21 Закону «Про поховання та похоронну справу». Ми звірили її з текстом на сайті Верховної Ради станом на 10 жовтня 2026 року. Перепоховання останків допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу відповідної сільської, селищної чи міської ради. Підстава для рішення така:
Закон також прямо каже, що перепоховання оплачує той, хто його ініціює, а безпечні умови праці під час робіт контролює виконавчий орган ради. Для братських і одиночних могил закон окремо посилається на закон про охорону культурної спадщини, тому в таких випадках питайте місцеву раду.
Закон допускає й «інші випадки згідно із законодавством». Наприклад, ексгумацію може призначити слідчий чи суд у кримінальній справі. Це окрема процедура, яка не залежить від волі родини, і ми її тут не розглядаємо.
Рада розглядає кожну заяву окремо й може відмовити: закон допускає перепоховання лише у виняткових випадках і не називає повного переліку підстав. Тому причину варто описати у зверненні докладно.
Поховання й перепоховання здійснюють з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства (стаття 26 закону). Нормативи визначають, через який час після поховання ексгумація можлива, а також у які місяці її проводять. Для різних ґрунтів строки різні. Точні строки для вашого кладовища назве рада чи санітарна служба, і ми їх тут не наводимо.
Про порядок самих робіт, дату й вимоги до них домовляються з кладовищем і радою, а без рішення ради та дозволу на поховання на іншому кладовищі починати їх не можна.
Коли людину поховано за кордоном, працюють правила двох країн. Країна поховання вирішує, хто дозволяє ексгумацію, через скільки років після поховання вона можлива і в які місяці її проводять. Україна вирішує, де і на якій підставі людину поховають удома. Родині не треба їхати за кордон: зазвичай достатньо довіреності.
Ви розповідаєте, де і коли людину поховано, і надсилаєте те, що є: свідоцтво про смерть, документи з кладовища, паспорт родича. Ми кажемо, які папери ще знадобляться саме в цій країні.
Заяву подає найближчий родич або ми за його довіреністю. Залежно від країни дозвіл видає мерія, санітарна служба чи управління кладовища. В одних країнах на це йде кілька днів, в інших кілька тижнів. Деякі країни дозволяють ексгумацію труни лише в холодні місяці.
Паралельно родина домовляється з кладовищем в Україні, а виконавчий орган ради за новим місцем видає дозвіл на поховання. Ми підкажемо, з чого почати і які документи принести.
У призначений день ексгумацію проводять місцеві працівники кладовища за правилами країни, часто в присутності представника влади. Останки переміщують у герметичну металеву труну, яку опечатують: без неї тіло не можна перевозити через кордон. Інколи родина обирає кремацію після ексгумації, і тоді в Україну везуть урну.
Ми оформлюємо дозвіл країни на вивезення останків, довідку про відсутність заборонених вкладень і легалізацію в консульстві України. Потім веземо труну або урну власним ритуальним транспортом до місця поховання в Україні.
Як саме це проходить у конкретних країнах, з дозволами, строками і місцевими зборами, читайте в статтях:
Для переміщення через кордон України закон (стаття 22) вимагає свідоцтво про смерть або інший документ компетентного органу, що засвідчує смерть. Також потрібна довідка про відсутність заборонених вкладень: коли труну ввозять в Україну, її видає компетентний орган іноземної держави, а українське консульство або посольство легалізує. Тіло має бути в металевій герметичній труні, яку опечатують. Докладніше про папери читайте в статті «Документи після повернення».
Наша ексгумація за кордоном коштує від 500 € плюс вартість перевезення з країни поховання. У ціну входять місцеві збори за дозвіл і роботи кладовища, нова труна і документи. Ці частини різні в різних країнах і навіть містах, тому точну суму рахуємо під вашу ситуацію після розмови. За перевезення передоплати немає: оплата після передачі за договором.
Виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради, на підставі письмового звернення, свідоцтва про смерть похованого й дозволу на поховання на іншому кладовищі.
Особа, яка здійснила поховання, або один із родичів, яких закон називає серед тих, хто ховає померлого: чоловік чи дружина, батьки, діти, брат чи сестра, дід чи баба, онуки. Родич звертається, коли особи, яка ховала, немає або вона згодна.
Той, хто ініціює перепоховання. Це прямо сказано в законі.
Так. Потрібні дозвіл країни поховання на ексгумацію, документи для кордону і дозвіл на поховання в Україні. Ми ведемо всі три частини.
Зазвичай ні. Заяви можна подати за довіреністю, а ми тримаємо вас у курсі телефоном і в месенджерах.
Для перевезення через кордон тіло має бути в металевій герметичній труні, яку опечатують. Чи треба переміщувати останки в іншу труну в Україні, залежить від стану, і це оцінюють під час ексгумації.
Від кількох тижнів до кількох місяців. Найдовше чекають на дозвіл ексгумації і на сезон, у який її дозволяють проводити. Точніший строк назвемо, коли знатимемо країну і місто.
Зберіть, що маєте: свідоцтво про смерть, документи з кладовища, де поховано людину, і паспорт найближчого родича. Подумайте, на якому кладовищі в Україні хочете поховати. Потім подзвоніть нам за номером +380 77 882 77 77, цілодобово, або напишіть у Viber, WhatsApp чи Telegram.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.