Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Дозвіл на ексгумацію за кордоном видає орган тієї держави, де розташована могила: залежно від країни це санітарна інспекція, мерія, міністерство юстиції або суд. Без цього офіційного документа адміністрація жодного цвинтаря не має права відкривати могилу, склеп чи колумбарну нішу. Ми отримуємо всі погодження за кордоном за нотаріальною довіреністю і перевозимо останки для перепоховання в Україні.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. Європейське та американське законодавство чітко розмежовує два статуси: найближчий родич померлого та розпорядник (орендар) місця поховання. Щоб розпочати процедуру, заявник має підтвердити своє право звернення документально. У більшості держав пріоритет має офіційний власник договору на могилу: у Польщі це розпорядник могили (dysponent grobu), у Німеччині власник права користування ділянкою (Nutzungsberechtigter), у Чехії орендар місця на кладовищі (nájemce hrobového místa), а у Франції власник концесії (titulaire de la concession).
Якщо заяву подає член сім'ї, державні органи перевіряють законну черговість споріднення (next of kin або plus proche parent):
Важливе правило діє у випадках, коли є декілька родичів одного ступеня споріднення, наприклад двоє дітей або обоє батьків. Органи влади у Франції, Польщі, Іспанії, Великій Британії та США вимагають письмової згоди всіх рівноправних родичів або офіційної заяви заявника про відсутність заперечень у сім'ї. В Україні стаття 21 Закону «Про поховання та похоронну справу» надає право ініціювати перепоховання особі, яка здійснила перше поховання і має свідоцтво про поховання. Детально весь процес від подання заяви до поховання на батьківщині описує наша оглядова стаття про ексгумація і перепоховання в Україні.
Не існує єдиного міжнародного бланка на розкопку могили. Кожна держава визначає власний компетентний орган, який оцінює санітарну безпеку, дотримання правил спокою померлих і законність вимог родини. У світовій практиці діють чотири основні моделі видачі дозволів.
У країнах Центральної Європи та в Північній Америці головним органом виступає санітарно-епідеміологічна служба або департамент охорони здоров'я. Зокрема, ексгумація в Польщі проводиться виключно за рішенням державного повітового санітарного інспектора (Państwowy Powiatowy Inspektor Sanitarny, або скорочено Sanepid) за місцем розташування кладовища. Адміністрація польського цвинтаря лише погоджує організаційні деталі, але не замінює рішення санепідемстанції.
Схожий порядок передбачає ексгумація в Чехії: якщо встановлений для цвинтаря строк тління (tlecí doba, зазвичай від 10 до 20 років залежно від ґрунту) ще не минув, орендар могили зобов'язаний отримати дозвіл крайової гігієнічної станції (Krajská hygienická stanice) за згодою адміністрації кладовища (provozovatel pohřebiště).
Коли планується ексгумація в Іспанії з подальшим вивезенням тіла чи останків за межі муніципального цвинтаря, дозвіл згідно з регламентом санітарної похоронної поліції (Reglamento de Policía Sanitaria Mortuoria) видає територіальне управління охорони здоров'я автономної області (Consejería de Sanidad / Delegación Territorial de Salud). Якщо ж переміщення відбувається в межах одного цвинтаря після завершення п'ятирічного строку, достатньо рішення мерії (Ayuntamiento).
За аналогічним принципом регулюється ексгумація в США. У більшості американських штатів дозвіл на вилучення та транзит останків (Disinterment and Transit Permit) видає департамент охорони здоров'я штату (State Department of Health) або реєстратор актів цивільного стану (State or Local Registrar of Vital Statistics) на підставі заяви уповноваженого представника та нотаріальної згоди родичів і кладовища.
У Західній та Південній Європі рішення ухвалює місцева комунальна влада. Так, ексгумація у Франції відповідно до статті R.2213-40 Загального кодексу територіальних громад потребує дозволу мера комуни (Maire de la commune), на території якої розташований цвинтар. Під час відкриття могили обов'язкова присутність родича або офіційного представника сім'ї за довіреністю (mandataire de la famille).
Регламент похоронної поліції D.P.R. 285/1990 визначає, як проходить ексгумація в Італії. Італійське право розрізняє вилучення труни з землі (esumazione) та відкриття бетонної ніші або склепу (estumulazione). Дозвіл на позачергову процедуру (autorizzazione all'esumazione / estumulazione straordinaria) видає мер комуни (Sindaco) або профільний департамент муніципалітету (Ufficio Polizia Mortuaria del Comune) за обов'язкової участі координатора місцевої санітарної служби (ASL / AUSL).
Особливо суворо регулюється ексгумація в Німеччині. Німецьке законодавство охороняє спокій померлих (Totenruhe) на рівні земельних законів про поховання (Bestattungsgesetze der Bundesländer). Дозвіл на перепоховання (Umbettungsgenehmigung або Ausgrabungsgenehmigung) видає муніципальне управління громадського порядку (Ordnungsamt) та адміністрація кладовища (Friedhofsverwaltung). Для ексгумації труни з землі додатково потрібна санітарна довідка про безпечність від районного управління охорони здоров'я (Unbedenklichkeitsbescheinigung des Gesundheitsamtes). При цьому перевезення останків на батьківщину для возз'єднання з родиною розглядається як вагома причина для надання дозволу.
Окрема правова модель діє на Британських островах. В Англії та Уельсі ексгумація у Великій Британії на муніципальних і неосвячених ділянках потребує державної ліцензії Міністерства юстиції (Ministry of Justice Exhumation Licence). Якщо ж могила розташована на землі, освяченій за обрядом Церкви Англії (consecrated ground), дозвіл під назвою Faculty видає єпархіальний консисторський суд (Diocesan Consistory Court). В Уельсі у таких випадках можуть вимагатися обидва документи одночасно. А для вивезення тіла за межі Англії та Уельсу додатково оформлюється повідомлення та дозвіл коронера (Out of England Order). У Шотландії дозвіл на відкриття могили (lair) надає місцевий шерифський суд (Sheriff Court).
Судовий або прокурорський порядок застосовується у трьох життєвих ситуаціях. По-перше, коли між близькими родичами виник конфлікт щодо перепоховання, або власник права на могилу відмовляється підписати згоду. Жодна мерія чи санепідемстанція не вирішує сімейні спори: вони відкладають заяву до набрання чинності рішенням цивільного суду. По-друге, судовий наказ (Court Order) потрібен у деяких штатах США та провінціях Канади, якщо після ексгумації труни родина планує провести кремацію або якщо відсутні підписи всіх спадкоємців. По-третє, якщо первинна смерть розслідувалася в межах кримінального провадження, на вилучення і вивезення тіла за кордон може знадобитися погодження прокуратури (Prokuratura / Staatsanwaltschaft / Parquet).
У таблиці нижче зібрані основні органи влади, вимоги до заявників та сезонні обмеження для країн, звідки найчастіше замовляють повернення останків в Україну.
| Країна | Хто видає дозвіл на ексгумацію | Хто подає заяву | Сезонні та часові правила |
|---|---|---|---|
| Польща | Повітовий санітарний інспектор (Państwowy Powiatowy Inspektor Sanitarny) | Найближчі родичі та власник права на могилу (dysponent grobu) | З 16 жовтня до 15 квітня у ранкові години (інший час за окремою згодою інспектора) |
| Німеччина | Відомство порядку (Ordnungsamt), адміністрація цвинтаря (Friedhofsverwaltung) та Gesundheitsamt | Власник права на могилу (Nutzungsberechtigter) і найближчий родич | Обмеження встановлює статут кладовища (Friedhofssatzung), часто заборона влітку |
| Франція | Мер комуни (Maire de la commune) за місцем поховання | Найближчий родич (plus proche parent) зі згодою рівних за спорідненням | Цілий рік у ранкові години у присутності родича або довіреної особи |
| Італія | Мер комуни (Sindaco / Ufficio Polizia Mortuaria) за участі лікаря ASL | Найближчі родичі та власник концесії на могилу чи нішу | Ексгумація з землі заборонена з травня по вересень (для ніш і склепів дозволена) |
| Велика Британія | Міністерство юстиції (Ministry of Justice) або єпархіальний суд (Diocesan Court), у Шотландії Sheriff Court | Родичі за черговістю та власник ділянки (grave deed holder) | Цілий рік рано-вранці до відкриття цвинтаря для відвідувачів |
| Чехія | До кінця строку тління Krajská hygienická stanice, після нього provozovatel pohřebiště | Орендар місця (nájemce hrobového místa) за згодою близької особи | За правилами кладовища, при інфекційній причині смерті діє мораторій |
| Іспанія | Управління охорони здоров'я (Sanidad) для вивезення та мерія (Ayuntamiento) | Власник поховального права (titular del derecho funerario) або спадкоємці | Залежить від регіонального декрету автономії та пори року |
| США | Департамент охорони здоров'я (Department of Health / Vital Statistics) або суд округу | Найближчий родич (next of kin), власник ділянки та уповноважений представник | Цілий рік; у частині штатів дозвіл набуває чинності через 15 днів після видачі |
| Україна | Виконавчий комітет сільської, селищної чи міської ради (при ексгумації в Україні) | Особа, яка здійснила поховання і має свідоцтво про поховання | За висновком санітарно-епідеміологічної служби та рішенням виконкому |
Схожі правила діють і в сусідніх державах. Наприклад, ексгумація в Австрії регулюється законами федеральних земель і потребує дозволу муніципалітету (Gemeinde / Magistrat) та санітарного лікаря. Коли потрібна ексгумація у Словаччині, до закінчення строку тління обов'язковий висновок регіонального управління громадського здоров'я (Regionálny úrad verejného zdravotníctva). А ексгумація в Канаді регулюється провінційним законодавством: в Онтаріо та Альберті потрібен дозвіл медичного інспектора або генерального прокурора, а у Квебеку подається клопотання до Вищого суду (Cour supérieure du Québec).
Родині не обов'язково особисто їхати за кордон, відвідувати санепідемстанцію чи бути присутньою біля могили о шостій ранку. Законодавство європейських країн, Великої Британії, США та Канади дозволяє діяти через уповноваженого представника за нотаріальною довіреністю.
Ми надаємо готовий перевірений зразок тексту довіреності українською мовою (або двомовний варіант). Заявник може підписати її у будь-якого державного чи приватного нотаріуса в Україні. Якщо заявник тимчасово проживає за межами України, довіреність посвідчує консульство України або місцевий іноземний нотаріус. У тексті документа важливо прямо прописати повноваження на подання заяв про ексгумацію, доступ до архівів кладовища, відмову від подальшої оренди могили після вилучення останків, отримання повторного свідоцтва про смерть, замовлення кремації (за потреби) та перевезення труни чи урни в Україну.
Для того щоб українська довіреність та свідоцтва РАЦС (про народження, шлюб чи зміну прізвища, які підтверджують родинний зв'язок із покійним) мали юридичну силу за кордоном, ми забезпечуємо їх легалізацію:
Усі вимоги до оформлення паперів та актуальні бланки зібрані у розділі документи.
Процедура складається з двох юридичних блоків: отримання дозволу на вилучення останків за кордоном та митне оформлення для ввезення на територію України.
Для отримання дозволу на ексгумацію в іноземному органі подаються:
Для перетину державного кордону України (згідно зі статтею 22 Закону України «Про поховання та похоронну справу» і статтею 365 Митного кодексу України) готуються:
Спосіб пакування та перевезення залежить від того, що саме переміщується після відкриття могили: труна з тілом чи кістковими останками, кремовані після ексгумації останки в урні або раніше похована урна з колумбарію.
Якщо останки перевозяться без кремації, частина перша статті 22 Закону України «Про поховання та похоронну справу» встановлює пряму вимогу для перетину українського кордону: потрібна металева герметична опечатана труна. При цьому використовується цинкова вкладка, наш стандарт для кожного такого перевезення. Під час ексгумації стару труну (або те, що від неї залишилося у ґрунті) разом із останками укладають у нову дерев'яну труну з герметичною цинковою вкладкою, закривають її та опечатують у присутності уповноваженої посадової особи.
Якщо ж родина обирає ексгумацію з подальшою кремацією за кордоном (або якщо ексгумується раніше похована урна з прахом), процедура значно простіша в санітарному та логістичному плані. Після вилучення з могили останки передаються до крематорію, а прах засипається у герметичну капсулу та поховальну урну. Урна пломбується, на неї оформлюється свідоцтво про кремацію (Cremation Certificate) і довідка про відсутність сторонніх вкладень для митного контролю.
Ми вибудували чіткий порядок дій, щоб сім'я отримала всі дозволи без бюрократичних відмов і зайвих витрат часу:
Тривалість підготовки залежить від законодавства конкретної країни та пори року. У Польщі та Чехії розгляд заяви санітарною інспекцією зазвичай займає від 7 до 21 робочого дня. У Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Великій Британії та США перевірка родинних зв'язків і видача ліцензії триває в середньому від 2 до 6 тижнів. Якщо у країні діють сезонні обмеження на розкопку ґрунтових могил (наприклад, у Польщі з 16 квітня до 15 жовтня, а в Італії у літні місяці), ми можемо заздалегідь зібрати документи і подати клопотання про позасезонний дозвіл за дотримання посилених санітарних заходів або забронювати перші доступні дати осіннього сезону.
Вартість послуги становить від 500 € плюс вартість перевезення в Україну. Ми працюємо без передоплати і виконуємо ексгумацію виключно в комплексі з доставкою тіла або урни на батьківщину (окремо саму розкопку чи оформлення паперів без перевезення ми не продаємо). Підсумкова сума розраховується індивідуально і включає:
У більшості країн закон дозволяє подати заяву навіть через кілька місяців після поховання, якщо причиною смерті не було небезпечне інфекційне захворювання. При інфекційній хворобі у Польщі та низці інших держав діє обов'язковий мораторій щонайменше на 2 роки з дня смерті. В окремих муніципалітетах Німеччини статут цвинтаря може обмежувати вилучення труни протягом перших 6 або 12 місяців, що ми перевіряємо до початку оформлення.
Втрата документів не зупиняє процес. За нотаріальною довіреністю від найближчого родича ми офіційно витребовуємо дублікат свідоцтва про смерть у місцевому органі реєстрації актів цивільного стану (Urząd Stanu Cywilnego, Standesamt, Mairie, Ufficio Stato Civile) та отримуємо витяг із реєстру поховань в адміністрації кладовища.
Так, вилучення урни з похованої могили або закритої ніші колумбарію теж вимагає офіційного дозволу та згоди власника місця поховання. Проте для урн процедура значно простіша: на них зазвичай не поширюються літні температурні обмеження та вимоги щодо присутності санітарного лікаря під час відкриття ніші.
Так, це законна і поширена практика у Польщі, Чехії, Німеччині, Франції, Італії та Іспанії. У заяві одразу зазначається мета: ексгумація для подальшої кремації та вивезення урни з прахом за кордон. Це часто дозволяє скоротити витрати на транспортування та уникнути купівлі великогабаритної труни.
Якщо родич того ж ступеня споріднення (наприклад, рідний брат чи сестра заявника) подає письмове заперечення до мерії, санітарної інспекції чи міністерства юстиції, орган влади призупиняє видачу дозволу. У такому разі право на перепоховання вирішується виключно через цивільний суд за місцем поховання.
Ні, саму ексгумацію дозволяє виключно компетентний орган тієї держави, де розташована могила. В Україні вам потрібно лише взяти довідку від адміністрації місцевого кладовища або виконкому міської чи сільської ради про надання місця для майбутнього поховання привезеної труни чи урни.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.