Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Коли родина вирішує перенести могилу близької людини на батьківщину, найчастіше потрібна офіційна ексгумація в Казахстані, Грузії, Азербайджані, Узбекистані чи сусідніх державах регіону. У цих країнах діє схожа адміністративна модель: підняття останків погоджують санітарно-епідеміологічна служба, місцевий виконавчий орган та адміністрація кладовища. Компанія XREQUIEM оформлює всі дозволи за довіреністю, виконує ексгумацію та перевозить останки до місця нового поховання в Україні.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. Законодавство держав Південного Кавказу і Центральної Азії зберегло спільну пострадянську структуру регулювання похоронної сфери. Закони чітко розмежовують два види розкриття могили. Перший вид це процесуальна ексгумація за постановою слідчого або ухвалою суду. Другий вид це вилучення останків для перепоховання за заявою родичів (в азербайджанському праві воно прямо назване непроцесуальною ексгумацією, а в грузинському перенесенням останків).
Щоб легально підняти останки і вивезти їх за кордон, недостаньо домовитися з доглядачем цвинтаря. Місцеві правила в усіх країнах регіону не дозволяють самовільне розкопування могили. Офіційна процедура завжди спирається на три інстанції:
Загальний порядок того, як відбувається ексгумація і перепоховання в Україні, ми описали в окремому огляді. Нижче розберемо конкретні норми, строки та назви відомств у кожній із восьми країн Кавказу та Центральної Азії.
У таблиці зібрано головні вимоги національних санітарних правил і законів про похоронну справу станом на 2026 рік. Якщо поховання старе або розташоване в сільській місцевості, окремі процедурні деталі уточнюємо в місцевому органі.
| Країна | Хто погоджує ексгумацію (оригінальна назва) | Санітарний строк після поховання | Ключові вимоги законодавства |
|---|---|---|---|
| Казахстан | Комітет санітарно-епідеміологічного контролю МОЗ РК (`Санитариялық-эпидемиялық бақылау комитеті`), місцевий акімат (`Әкімдік`), адміністрація кладовища | У перші 2 тижні після поховання, далі не раніше ніж через 3 роки (у піщаних ґрунтах від 1 року) | Наказ МОЗ РК № ҚР ДСМ-81: відсутність особливо небезпечних інфекцій, дезінфекція могили, довідка про герметичне запаювання металевої труни при вивезенні за кордон |
| Грузія | Мерія муніципалітету (`მუნიციპალიტეტის მერია`), у Тбілісі муніципальний оператор (`შპს ჰერმესი`), служба громадського здоров'я | Залежить від стану поховання та типу могили (уточнюємо в місцевому органі) | Постанова Сакребуло Тбілісі № 20-103: перенесення (`გადასვენება`) проводиться за нотаріальною заявою відповідальної особи (`ჭირისუფალი`) та свідоцтвом про смерть |
| Азербайджан | Муніципалітет (`Bələdiyyə`), адміністрація кладовища (`Qəbiristanlığın müdiriyyəti`), санітарна служба МОЗ (`Səhiyyə Nazirliyi`) | Від 1 року в сухих піщаних ґрунтах; від 3 років у вологих ґрунтах | Постанова КМ АР № 522: непроцесуальна ексгумація (`qeyri-prosessual ekshumasiya`) за заявою родичів у черговості споріднення, запис у єдиному держреєстрі |
| Узбекистан | Санітарно-епідеміологічний комітет (`Sanitariya-epidemiologik osoyishtalik qoʻmitasi`), хакіміят (`Hokimiyat`), управління благоустрою (`Obodonlashtirish boshqarmasi`) | Від 1 року в супіщаних і слабоглинистих ґрунтах; від 3 років у сирих глинистих ґрунтах | Закон № ЗРУ-276 та Постанова КМ РУз № 101: вилучення рекомендовано в холодну пору року вдень у присутності представників управління благоустрою |
| Вірменія | Голова громади або мерія (`Համայնքի ղեկավար` / `Քաղաքապետարան`), адміністрація кладовища (`Գերեզմանատան տնօրինություն`), санітарна інспекція МОЗ | Визначається санітарним висновком (уточнюємо в місцевому органі) | Закон РВ № ՀՕ-40-Ն та Постанова Уряду № 1910-Ն: потрібне свідоцтво про могилу (`գերեզմանի վկայական`) та письмова згода користувача ділянки |
| Киргизстан | Державний санітарно-епідеміологічний нагляд (`Мамлекеттик санитардык-эпидемиологиялык көзөмөл`), мерія або айил окмоту (`Айыл өкмөтү`), спецслужба похоронної справи | У перші 2 тижні після поховання, далі не раніше ніж через 3 роки (у піщаних ґрунтах від 2 років) | Закон КР № 53 «Про поховання та похоронну справу»: обов'язкова присутність санітарного лікаря і запис у реєстраційній книзі кладовища |
| Таджикистан | Служба державного санітарно-епідеміологічного нагляду (`Хадамоти давлатии назорати санитарию эпидемиологӣ`), місцевий хукумат (`Ҳукумат`) | Зазвичай від 1 до 3 років залежно від ґрунту (уточнюємо в місцевому органі) | Вилучення останків проводиться за погодженням санітарного лікаря та комунального підприємства, що обслуговує кладовище |
| Туркменістан | Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ (`Döwlet arassaçylyk we keselleriň ýaýramagyna garşy göreşmek gullugy`), місцевий хякимлик (`Häkimlik`) | Уточнюємо в місцевому органі за місцем поховання | Потрібне узгодження з хякимликом і санітарною службою, а також консульська легалізація документів для вивезення |
У країнах Центральної Азії санітарні правила детально регламентують не лише документи, але й технічний процес підняття останків.
Коли проводиться ексгумація в Казахстані, головним нормативним актом є Санітарні правила «Санітарно-епідеміологічні вимоги до кладовищ та об'єктів похоронного призначення», затверджені Наказом Міністра охорони здоров'я РК № ҚР ДСМ-81 (зі змінами 2025 року). Згідно з пунктом 10 цих правил, перепоховання допускається за відсутності особливо небезпечних інфекцій (сибірка, конго-кримська геморагічна гарячка) протягом перших двох тижнів з моменту поховання, а згодом не раніше ніж через три роки (у піщаних ґрунтах не раніше ніж через один рік). Дозвіл оформлюється як санітарно-епідеміологічний висновок на перепоховання (`Санитариялық-эпидемиологиялық қорытынды`) через територіальний департамент Комітет санітарно-епідеміологічного контролю. Паралельно подається заява до місцевого виконавчого органу (`Әкімдік`) та адміністрації кладовища в Алмати, Астані, Караганді, Шимкенті чи іншому населеному пункті. За пунктом 11 правил, після вилучення останків могилу обов'язково дезінфікують і засипають землею, а старі пошкоджені залишки дерев'яної труни спалюють у спеціально відведених місцях.
За схожою схемою відбувається ексгумація в Узбекистані, яку регулюють Закон Республіки Узбекистан № ЗРУ-276 «Про поховання та похоронну справу» та Постанова Кабінету Міністрів № 101. Пункт 39 Положення про порядок утримання місць поховання встановлює, що перепоховання допускається не раніше ніж через 1 рік у супіщаних та слабоглинистих ґрунтах і не раніше ніж через 3 роки у сирих ґрунтах, де процеси мінералізації сповільнені. Територіальний орган санітарно-епідеміологічної служби (`Sanitariya-epidemiologik osoyishtalik va jamoat salomatligi qoʻmitasi`) видає висновок на підставі медичної довідки про причину смерті з урахуванням епідеміологічної ситуації в районі. Законодавство Узбекистану рекомендує проводити розкриття могили в холодну пору року, у денний час, у присутності представників районного або міського управління благоустрою (`Obodonlashtirish boshqarmasi` або управління цивільного обслуговування при хакіміяті) та зацікавлених осіб.
Окремі правила має ексгумація в Киргизстані. Згідно із Законом Киргизької Республіки «Про поховання та похоронну справу» та урядовою Інструкцією про порядок поховання громадян, вилучення останків дозволяється у перші 2 тижні після похорону, а далі не раніше ніж через 3 роки (у піщаних ґрунтах не раніше ніж через 2 роки). Процедура обов'язково відбувається у присутності представника державного санітарного нагляду та спеціалізованої ритуальної служби муніципалітету (`Мэрия` або `Айыл өкмөтү`) із внесенням запису до журналу реєстрації поховань суворої звітності. Слід враховувати, що зміни до законодавства Киргизстану 2024–2026 років забороняють використання крематоріїв для спалювання тіл померлих людей, тому репатріація з Киргизстану в Україну завжди виконується в труні без кремації.
У Таджикистані та Туркменістані вилучення останків так само потребує подвійного погодження: санітарного висновку державної санітарно-епідеміологічної служби та дозволу місцевого органу влади (`Ҳукумат` у Таджикистані або `Häkimlik` у Туркменістані). Через закритість частини муніципальних регламентів у цих двох республіках конкретний перелік довідок і строки розгляду заяви в Душанбе, Худжанді чи Ашгабаті ми уточнюємо в місцевому органі перед початком справи.
У державах Південного Кавказу значну роль відіграють муніципальні реєстри кладовищ та точне підтвердження прав заявника на могилу.
Коли організовується ексгумація з Грузії, порядок дій визначається правилами конкретного муніципалітету. У столиці діє Постанова Сакребуло муніципалітету міста Тбілісі № 20-103 «Про затвердження Правил облаштування та утримання кладовищ у муніципалітеті м. Тбілісі». У грузинському законодавстві вилучення останків для перенесення в інше місце називається `გადასვენება` (гадасвенеба). Право ініціювати процедуру має `ჭირისუფალი` (чірісуфалі), тобто близький родич або відповідальна особа, яка володіє свідоцтвом про право на могилу. У Тбілісі заява подається муніципальному оператору кладовищ ТОВ «Гермес» (`შპს ჰერმესი`), заснованому мерією міста (`თბილისის მერია`), а в Батумі, Кутаїсі, Руставі чи Горі до відповідної муніципальної служби. До нотаріальної заяви додається свідоцтво про смерть (`გარდაცვალების მოწმობა`) та висновок служби громадського здоров'я. Якщо могила стара і в архівах оператора бракує даних про поховання, грузинські правила дозволяють підтвердити приналежність поховання нотаріальною заявою родича та актом, засвідченим щонайменше двома свідками. Детально всі кроки описані у статті ексгумація в Грузії.
В Азербайджані процедуру чітко врегулювала Постанова Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки № 522 «Правила створення та управління кладовищами» (`Qəbiristanlıqların salınması və idarə olunması Qaydaları`). Розділ 25 цих правил визначає порядок непроцесуальної ексгумації (`qeyri-prosessual ekshumasiya`). Згідно з пунктом 25.2.4, вилучення останків проводиться за бажанням родичів померлого, його законних представників або осіб, які понесли витрати на поховання. Пункт 2.1.8 встановлює сувору черговість родичів (`ölmüş şəxsin qohumları`): чоловік або дружина, діти, батьки, брати і сестри, дідусі й бабусі, онуки. За пунктом 25.3, непроцесуальна ексгумація з Азербайджану дозволяється не раніше ніж через 3 роки у вологих ґрунтах, де процеси мінералізації йдуть повільно, і не раніше ніж через 1 рік у сухих піщаних ґрунтах. Управління кладовищами здійснюють муніципалітети (`Bələdiyyə`), які ведуть єдиний державний реєстр поховань (`dəfnlərin vahid dövlət reyestri`), а санітарний нагляд забезпечує Міністерство охорони здоров'я (`Səhiyyə Nazirliyi`). Розкриття могили відбувається виключно у присутності адміністрації кладовища (`qəbiristanlığın müdiriyyəti`) з подальшою обов'язковою дезінфекцією місця поховання. Докладніше про місцеві вимоги читайте в матеріалі ексгумація в Азербайджані.
У Вірменії процес регулюють Закон Республіки Вірменія № ՀՕ-40-Ն «Про організацію поховань та експлуатацію кладовищ і крематоріїв» і Постанова Уряду № 1910-Ն. Перепоховання (`վերահուղարկավորում`) виконується за заявою особи, на ім'я якої оформлено свідоцтво про могилу (`գերեզմանի վկայական`). Дозвіл узгоджується з головою громади (`համայնքի ղեկավար`, у Єревані з мерією `Երևանի քաղաքապետարան`), адміністрацією кладовища (`գերեզմանատան տնօրինություն`) та санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я (`Առողջապահության նախարարություն`).
Щоб розпочати процедуру в будь-якій країні Кавказу чи Центральної Азії, родині не потрібно купувати авіаквитки і особисто обходити місцеві кабінети. Ми беремо весь бюрократичний процес на себе за нотаріальною довіреністю. Загальний перелік паперів для міжнародної репатріації зібрано на сторінці документи, а для ексгумації в цьому регіоні формується такий пакет:
Для перетину державного кордону та митного оформлення ми отримуємо на місці чотири обов'язкові супровідні акти:
Важливий юридичний нюанс стосується легалізації документів. Грузія, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан і Таджикистан є учасниками Гаазької конвенції 1961 року, тому на видані в цих країнах документи проставляється штамп апостиль (або застосовуються чинні двосторонні договори про правову допомогу залежно від органу видачі). Туркменістан до Гаазької конвенції про апостиль не приєднався, тому документи звідти проходять процедуру консульської легалізації. Після отримання оригіналів ми виконуємо офіційний переклад усіх іноземних документів українською мовою з нотаріальним засвідченням.
Транспортування ексгумованих останків через міжнародні кордони та їхнє ввезення в Україну підпорядковується суворим санітарним і митним правилам.
За українськими правилами перевезення останків з-за кордону здійснюється у металевій герметичній опечатаній труні. Саме тому цинкова вкладка: наш стандарт при кожній репатріації. Після підняття з могили останки перекладають у нову оцинковану вкладку, яку герметично запаюють, поміщають у дерев'яну труну або міцний транспортувальний ящик і пломбують.
Серед країн регіону найчіткіше вимоги до труни при вивезенні прописані в Казахстані. Згідно зі статтею 344 Кодексу Республіки Казахстан «Про митне регулювання в Республіці Казахстан» та офіційними роз'ясненнями Комітету державних доходів МФ РК, при митному декларуванні труни з останками, що вивозиться за межі країни, митному органу подається акт (довідка) спеціалізованої організації про герметичне запаювання металевої труни та відсутність у ній сторонніх вкладень. Водночас пункт 11 казахстанських Санітарних правил (Наказ МОЗ РК № ҚР ДСМ-81) вимагає, щоб вилучені з могили останки переносилися у закритих ящиках із кришкою. Аналогічне правило про перевезення в герметично запаяній металевій труні всередині дерев'яного ящика містять санітарні норми Узбекистану.
Родичі часто запитують, чи можна після ексгумації в Казахстані, Узбекистані, Грузії чи Азербайджані провести кремацію на місці і привезти в Україну урну з прахом. На практиці в регіоні Центральної Азії та Південного Кавказу діючі крематорії для спалювання тіл померлих відсутні з релігійних причин та через місцеві правила (а в Киргизстані кремація тіл людей не проводиться). Навіть там, де проєкти крематоріїв згадуються в будівельних і санітарних нормах (як в Алмати чи Баку), станом на 2026 рік перевезення ексгумованих останків із цих країн виконується без кремації: у повнорозмірній або компактній (оссуарній) герметичній цинковій вкладці всередині дерев'яної труни. Якщо ж за кордоном у колумбарії або родинній могилі вже зберігається раніше кремована урна з прахом, ми оформлюємо дозвіл на її вилучення та доставляємо герметично опечатану капсулу в Україну.
Логістика з Центральної Азії та Кавказу в Україну сьогодні планується з урахуванням відкритих повітряних коридорів та безпечних сухопутних кордонів:
Загальний строк організації процесу складається з двох етапів. Збір архівних довідок, отримання санітарно-епідеміологічного висновку та дозволу муніципалітету займає в середньому від 5 до 15 робочих днів (у складних архівних випадках або у віддалених областях до 3 тижнів). Сама ексгумація, герметизація цинкової вкладки, митне оформлення і дорога в Україну тривають від 2 до 5 днів залежно від обраного маршруту.
Фінансові умови прозорі: наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення в Україну. Ми працюємо без передоплати і не продаємо послугу ексгумації окремо без подальшого транспортування останків в Україну. Підсумковий кошторис залежить від чотирьох чинників:
Ні, особиста присутність родичів за кордоном не обов'язкова. Достатньо оформити нотаріальну довіреність на наших фахівців. Ми самостійно отримуємо санітарні дозволи, погодження акімату, хакіміяту чи мерії, присутні під час розкриття могили на цвинтарі, оформлюємо митні документи і привозимо останки в Україну.
У Казахстані та Киргизстані перепоховання дозволене в перші 2 тижні після похорону, а далі не раніше ніж через 3 роки (у піщаних ґрунтах від 1 року в Казахстані та від 2 років у Киргизстані). В Азербайджані та Узбекистані мінімальний строк становить 1 рік для сухих піщаних і супіщаних ґрунтів та 3 роки для вологих і глинистих ґрунтів. У Грузії та Вірменії можливість перенесення оцінюється санітарною службою та муніципальним оператором індивідуально.
Ми витребовуємо дублікат свідоцтва про смерть і довідку про причину смерті через місцеві органи РАЦС та архіви закладів охорони здоров'я за довіреністю. Якщо втрачено документи на саму ділянку цвинтаря, ми звертаємося до архіву адміністрації кладовища або муніципального реєстру поховань, а в Грузії за потреби оформлюємо передбачене законом нотаріальне підтвердження від свідків.
Так, більшість звернень із країн Центральної Азії та Кавказу стосується саме поховань 10, 20 або 40-річної давності. Оскільки санітарний строк мінералізації (1–3 роки) у таких могилах давно минув, санітарно-епідеміологічні служби видають дозвіл без перешкод за умови точного встановлення місця поховання в реєстраційній книзі цвинтаря.
Якщо процес мінералізації завершився, останки все одно підлягають перевезенню через кордон у металевій герметичній опечатаній труні з цинковою вкладкою. Для давніх поховань за погодженням із санітарною та митною службами може використовуватися компактний цинковий оссуарний контейнер, герметично запаяний і вміщений у дерев'яний транспортувальний ящик.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення в Україну. Ми не беремо передоплату і розраховуємо точну суму до початку робіт, коли знаємо місто поховання, наявні у вас документи та кінцевий пункт призначення в Україні.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.