Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Ексгумація в Узбекистані регулюється національним законом про похоронну справу та суворими санітарними нормами, які враховують місцевий клімат і тип ґрунту. Щоб після ексгумації організувати перевезення тіла з Узбекистану на батьківщину, родині потрібно отримати висновок санітарно-епідеміологічної служби та дозвіл комунального управління, якому підпорядковане кладовище. Нижче пояснюємо, як ми збираємо ці документи за довіреністю і організовуємо перепоховання в Україні без вашого виїзду за кордон.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. За узбецьким законодавством право звертатися щодо поховання та перепоховання мають чоловік або дружина, батьки, діти та інші близькі родичі померлого або його законний представник. Під час першого похорону адміністрація кладовища обов'язково записує дані відповідальної особи в книгу реєстрації поховань (dafnlarni ro‘yxatdan o‘tkazish daftari). Саме ця людина або інший прямий родич подає письмову заяву з поясненням причини перепоховання.
Наприкінці 2025 року уряд країни ухвалив Постанову Кабінету Міністрів № 735, за якою паперові книги кладовищ поступово переводять у цифровий реєстр під назвою «Єдина електронна книга реєстрації похоронної справи» (Dafn etish ishlarini ro‘yxatga olish yagona elektron daftari). Якщо поховання відбулося давно, ми шукаємо запис за архівними журналами конкретного цвинтаря за роком смерті, номером сектора, ділянки та могили.
Приїжджати з України до Ташкента, Самарканда чи іншого міста особисто не потрібно. Ви оформлюєте нотаріальну довіреність (ishonchnoma) на нашого співробітника і передаєте документи, що підтверджують спорідненість із померлим, наприклад свідоцтво про народження чи шлюб. Якщо в одній родинній могилі поховано кілька людей, умови розкриття ділянки ми попередньо узгоджуємо з завідувачем кладовища та санітарною службою.
Базовим документом у цій сфері є Закон Республіки Узбекистан «Про поховання та похоронну справу» від 27 грудня 2010 року № ЗРУ-276 (O‘zbekiston Respublikasining «Dafn etish va dafn ishi to‘g‘risida»gi Qonuni, 27.12.2010 yildagi O‘RQ-276-son). Сам закон встановлює загальні гарантії та підпорядковує всі місця поховання місцевим органам державної влади районів і міст (хокіміятам).
Конкретна процедура перепоховання прописана в пунктах 39 і 40 Положення про порядок утримання, експлуатації місць поховання та спорудження намогильних пам'ятників, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів Республіки Узбекистан від 4 квітня 2011 року № 101 (Dafn etish joylarini saqlash, ulardan foydalanish va qabr usti yodgorliklarini o‘rnatish tartibi to‘g‘risidagi nizom, 04.04.2011 yildagi 101-son qaror). Поряд із ним діють Санітарні правила і норми СанПіН № 0298-11 від 29 серпня 2011 року «Гігієнічні вимоги до розміщення та утримання місць поховання (кладовищ)» (SanQvaM № 0298-11 «Dafn joylari (qabristonlar)ni joylashtirish va saqlashga qo‘yiladigan gigiyenik talablar»). На їхній основі хокіміяти затверджують місцеві правила, наприклад у столиці діють Правила утримання місць поховання міста Ташкента від 10 жовтня 2016 року № 921 (Toshkent shahriga tegishli dafn etish joylarini saqlash qoidalari, 921-son qaror).
Для законного вилучення останків із могили в Узбекистані ми отримуємо погодження у двох інстанціях:
Остаточне рішення завжди приймають державні органи Узбекистану. Ми перевіряємо всі архівні документи ще до подання заяви, щоб уникнути формальних відмов.
Пункт 39 урядового Положення № 101 прямо пов'язує строк дозволеного перепоховання з характеристиками землі на цвинтарі:
За пунктом 3.15 СанПіН № 0298-11 ексгумація до закінчення першого року після похорону можлива лише як виняток за спеціальною постановою органів прокуратури або ухвалою суду. Для звичайного родинного перепоховання треба дочекатися завершення річного або трирічного строку залежно від ділянки.
І Постанова Кабінету Міністрів № 101, і СанПіН № 0298-11, і ташкентські правила № 921 рекомендують проводити вилучення останків із могили в холодну пору року у світлий час доби (yilning sovuq vaqtida, kunduzi). В Узбекистані дуже спекотне літо, коли температура вдень тримається вище +40 °C. Через це санітарно-епідеміологічна служба та управління цивільного обслуговування при зверненнях родичів призначають ексгумацію переважно на пізню осінь, зиму або початок весни.
Пункт 3.12 СанПіН № 0298-11 категорично забороняє перепоховання останків людей, які померли від особливо небезпечних інфекційних захворювань (o‘ta xavfli yuqumli kasalliklardan o‘lganlarning jasadlarini qayta ko‘mish taqiqlanadi). Саме тому без архівної медичної довідки із зазначенням діагнозу санітарний орган дозвіл не видасть.
Розкриття могили проводять у призначений день у світлий час доби. За правилами пункту 39 Положення № 101 та пункту 3.16 СанПіН № 0298-11 під час процедури присутні представники районного або міського управління благоустрою чи управління цивільного обслуговування, працівники місцевої санітарно-епідеміологічної служби, представники органів внутрішніх справ і зацікавлена сторона. Ми беремо участь у процедурі за вашою довіреністю, тож родичам не обов'язково бути присутніми біля відкритої могили.
Коли останки піднімають, їх переносять у нову труну і проводять санітарну обробку. Пункт 40 Положення № 101 вимагає, щоб одразу після вилучення останків порожню могилу негайно засипали землею, вирівняли поверхню з урахуванням подальшого просідання ґрунту і засіяли травою або вкрили дерном. Завідувач кладовища (qabriston mudiri) вносить запис про вилучення останків і ліквідацію могили в книгу реєстрації поховань.
Для перевезення в Україну за українськими правилами потрібна металева герметична опечатана труна, тому цинкова вкладка це наш стандарт. Ми укладаємо останки в цинкову вкладку з вологопоглинаючими матеріалами, герметично закриваємо її та поміщаємо у міцну дерев'яну скриню для авіаперельоту.
Багато родин питають, чи можна після ексгумації кремувати останки в Узбекистані і привезти додому урну з прахом, бо урну транспортувати простіше й дешевше. В Узбекистані немає жодного діючого крематорію, а сама кремація в країні не практикується через місцеві релігійні та культурні традиції. Тому кремацію ексгумованих останків на місці ми не пропонуємо. Перевезти урну з Узбекистану можна лише в тому разі, якщо людину кремували раніше в іншій країні й на узбецькому кладовищі була похована саме урна. У всіх інших випадках ми організовуємо перевезення тіла з Узбекистану у герметичній труні, а кремацію за бажанням родини можна провести вже після прибуття в Україну.
Щоб відправити останки літаком через митницю Республіки Узбекистан (Bojxona qo‘mitasi) та ввезти їх в Україну, ми збираємо повний пакет паперів:
Якщо оригінал свідоцтва про смерть або медичної довідки загубився, ми самі витребовуємо дублікати в органах FHDYO та медичних установах за вашою довіреністю.
Щоб українська митниця пропустила труну з останками, а цвинтар прийняв її для поховання, в Україні заздалегідь оформлюють місце на кладовищі. Дозвіл на поховання або підпоховання в родинну могилу видає виконавчий орган відповідної сільської, селищної чи міської ради (виконком) або адміністрація міського кладовища за місцем майбутнього похорону. Довідку про наявність місця на українському цвинтарі ми додаємо ще на етапі подання заяви в Узбекистані.
Докладніше про правила на українському боці читайте у нашій статті про ексгумація і перепоховання в Україні, а загальний перелік паперів для репатріації зібраний на сторінці документи. Ми зустрічаємо борт з Узбекистану, проходимо митне оформлення і доставляємо труну спеціалізованим катафалком безпосередньо до місця похорону в будь-якому місті чи селі України.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Узбекистану. Ми працюємо без передоплати: родина оплачує послуги за договором після того, як ми виконали роботу і доставили останки в Україну. Окремо ексгумацію без подальшого перевезення в Україну ми не проводимо.
Підсумкова сума залежить від трьох складових:
Загальний час організації перепоховання залежить від того, як швидко місцеві архіви, санітарна служба та управління цивільного обслуговування розглянуть запити, а також від пори року.
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Перевірка документів родини, оформлення довіреності та довідки з кладовища в Україні | 2–5 днів |
| Пошук запису в книзі реєстрації поховань та отримання архівної медичної довідки про причину смерті | 5–14 днів |
| Отримання висновку санітарно-епідеміологічної служби та дозволу управління благоустрою і кладовища | 7–15 днів |
| Проведення ексгумації, герметизація труни, переклад документів і митне оформлення | 2–4 дні |
| Авіапереліт з Узбекистану та доставка катафалком до міста поховання в Україні | 3–5 днів |
Якщо звернення припадає на літні місяці, місцева санітарна служба може рекомендувати перенести саме розкриття могили на холодний сезон згідно з СанПіН № 0298-11. Точний графік ми погоджуємо з вами після першого запиту до адміністрації кладовища.
Ні, особиста присутність родичів в Узбекистані не обов'язкова. Усі заяви до управління благоустрою, санітарно-епідеміологічної служби, органів FHDYO та адміністрації кладовища ми подаємо за нотаріальною довіреністю, а також представляємо ваші інтереси під час відкриття могили і відправлення літаком.
Це залежить від типу ґрунту на ділянці кладовища. За пунктом 39 урядового Положення № 101 у піщаних, супіщаних і слабоглинистих ґрунтах перепоховання дозволяють уже через 1 рік після похорону, а у вологих ґрунтах потрібно чекати 3 роки. Ми робимо запит до адміністрації цвинтаря і санітарної служби, щоб одразу дізнатися, яка норма діє для вашого сектора.
Ні, в Узбекистані немає діючих крематоріїв і послуга кремації в країні не надається. Ексгумовані останки ми перевозимо в Україну в герметичній металевій труні, а вже в Україні перед похованням можна замовити кремацію в українському крематорії, якщо такою є воля родини.
За правилами кожне поховання фіксується в книзі реєстрації поховань кладовища із зазначенням прізвища, дати смерті, номера сектора, ряду і могили. Якщо ви знаєте назву кладовища і приблизну дату похорону, ми знайдемо могилу через архів цвинтаря або міське управління цивільного обслуговування, а дублікат свідоцтва про смерть витребуємо через органи FHDYO.
Найкращий час для самої ексгумації припадає на період із листопада по березень. Хоча збір архівних довідок і підготовку дозволів можна починати в будь-який місяць, саме розкриття могили узбецькі санітарні норми СанПіН № 0298-11 та Постанова № 101 рекомендують проводити в холодну пору року вдень.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.