Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

За Законом про місцеве самоврядування 1976 року (Akta Kerajaan Tempatan 1976, Akta 171) ексгумацію в Малайзії проводять за офіційною ліцензією місцевого органу влади або за рішенням суду. Щоб законно підняти і вивезти останки близької людини з Малайзії в Україну, родині треба отримати ліцензію місцевої ради та дозвіл Міністерства охорони здоров'я. Ми організовуємо весь процес за довіреністю без вашої поїздки до Південно-Східної Азії.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. Подати заяву на ліцензію може найближчий родич померлого (waris terdekat / next of kin) або виконавець заповіту чи розпорядник спадщини (wasi / pentadbir pusaka). Муніципальна рада та адміністрація цвинтаря насамперед перевіряють, на кого оформлена могила у реєстрі поховань (daftar tanah perkuburan).
Якщо є кілька прямих родичів, місцева рада або приватний меморіальний парк зазвичай просить письмову згоду інших членів сім'ї. Малайзійські суди у спорах щодо перепоховання спираються на загальне право: пріоритет має виконавець заповіту, далі офіційний чоловік чи дружина, потім діти і батьки. За наявності сімейного конфлікту муніципалітет зупинить розгляд заяви до вирішення спору.
Летіти з України до Малайзії для подання документів не потрібно. Ми звертаємося до органів влади за довіреністю (Surat Wakil Kuasa / Power of Attorney), до якої додаємо перекладені та легалізовані свідоцтва про спорідненість.
Законодавство про поховання залежить від регіону: Західної Малайзії (півострів і федеральні території) та Східної Малайзії (штати Сабах і Саравак на острові Калімантан).
На півострові та у федеральних територіях (Куала-Лумпур, Путраджая, Лабуан) діє Закон про місцеве самоврядування 1976 року (Akta Kerajaan Tempatan 1976, Akta 171 / Local Government Act 1976, Act 171), Частина XI (статті 94–100). Стаття 97 (Seksyen 97: Penggalian mayat) дозволяє розкривати могилу лише за наказом магістратського суду або за ліцензією місцевого органу влади (lesen pihak berkuasa tempatan), тобто мерії (Dewan Bandaraya чи Majlis Bandaraya) або муніципальної ради (Majlis Perbandaran). За самовільну ексгумацію чи порушення санітарних умов стаття 97(2) передбачає штраф до 5 000 рингітів або ув'язнення до одного року.
У штаті Сабах діє Ордонанс про поховання (Burials Ordinance, Sabah Cap. 19), де за статтею 11 письмову ліцензію (Licence to exhume corpse) видає голова муніципальної ради або окружний офіцер (District Officer / President). У штаті Саравак правила встановлюють муніципалітети та Ордонанс про охорону громадського здоров'я 1999 року (Protection of Public Health Ordinance 1999, Cap. 30).
Крім муніципальних цвинтарів, у країні діють приватні меморіальні парки (memorial parks) і конфесійні кладовища. За статтею 99 Закону про місцеве самоврядування кожен власник чи управитель кладовища зобов'язаний вести реєстр померлих із зазначенням імені, віку, релігії та причини смерті. Для ексгумації на приватному цвинтарі потрібна ліцензія міської ради та погодження адміністрації парку. Якщо людина похована на мусульманському кладовищі (tanah perkuburan Islam), додатково потрібне рішення ісламського департаменту штату (Jabatan Agama Islam Negeri) та муфтіяту (Pejabat Mufti).
Строк після поховання. За статтею 97(1)(b)(ii) Закону про місцеве самоврядування 1976 року, якщо з дня похорону минуло менше ніж 5 років (kurang daripada lima tahun), муніципалітет видає ліцензію лише за наявності особливих причин (sebab khas / special reasons). Бажання перепоховати людину на батьківщині в Україні біля родини може бути визнане такою причиною, але остаточне рішення приймає місцева рада. Після 5 років дозвіл оформлюють у стандартному порядку.
Причина смерті. За статтею 97(1)(b)(i) того ж закону ліцензію на приватну ексгумацію не видають, якщо смерть настала через небезпечну інфекційну хворобу (penyakit berjangkit), визначену законодавством про карантин і запобігання епідеміям. Ми перевіряємо цей запис за свідоцтвом про смерть (Sijil Kematian) ще до подання заяви.
Сезон. Екваторіальний клімат Малайзії дозволяє проводити розкопки цілий рік без сезонних пауз. Лише під час сильних мусонних злив (monsun) адміністрація цвинтаря може перенести роботи на кілька днів з міркувань безпеки розмитого ґрунту.
Могилу відкривають у призначений ранок у присутності працівників кладовища та уповноваженого санітарного інспектора місцевої ради чи управління охорони здоров'я (Penolong Pegawai Kesihatan Persekitaran, PPKP). Інспектор звіряє ділянку з реєстром поховань і контролює дезінфекцію. Присутність родичів на цвинтарі не обов'язкова, усі процедури на місці супроводжує наш представник.
Для ввезення в Україну українські правила вимагають транспортування у металевій герметичній опечатаній труні, тому наш стандарт — цинкова вкладка. Підняті останки проходять санітарну обробку (embalmen / disinfeksi), їх перекладають у нову герметичну труну і запаюють під наглядом інспектора МОЗ Малайзії.
Для немусульманських поховань у Малайзії також законно провести кремацію після ексгумації у місцевому ліцензованому крематорії (krematorium) і вивезти в Україну герметичну урну з прахом (abu mayat). Перевезти урну літаком значно простіше і дешевше, ніж труну. Ми заздалегідь порахуємо для родини обидва варіанти.
Вивезення останків за кордон регулюють Закон про запобігання та контроль інфекційних захворювань 1988 року (Akta Pencegahan dan Pengawalan Penyakit Berjangkit 1988, Akta 342), підзаконні Правила 2006 року (Peraturan-Peraturan Pencegahan dan Pengawalan Penyakit Berjangkit (Pengimportan dan Pengeksportan Mayat, Tisu Manusia dan Organisma atau Bahan Patogenik) 2006) та профільна інструкція МОЗ Малайзії (Garis Panduan Pengimportan atau Pengeksportan Mayat atau Mana-Mana Bahagiannya).
Для перевезення в Україну ми готуємо:
Оскільки Малайзія не підписала Гаазьку конвенцію про апостиль, малайзійські документи проходять двоступеневу консульську легалізацію: спершу в Консульському департаменті МЗС Малайзії (Bahagian Konsular, Kementerian Luar Negeri Malaysia, тобто Wisma Putra) у Путраджаї, а потім у Посольстві України в Малайзії з перекладом українською мовою.
Після прильоту та проходження митного оформлення ми доставляємо труну з останками або урну з прахом спеціалізованим транспортом до місця поховання в Україні.
Вдома родина отримує дозвіл виконавчого комітету місцевої ради (виконкому) за місцем нового поховання та погоджує ділянку з адміністрацією кладовища. Для підзахоронення в родинну могилу потрібні свідоцтво про смерть першого похованого і документи про спорідненість. Детальніше читайте у статті ексгумація і перепоховання в Україні, а перелік паперів дивіться у розділі документи.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Малайзії. Працюємо за офіційним договором і без передоплати: оплата відбувається після передачі останків. Окремо ексгумацію без перевезення в Україну ми не продаємо, оскільки відповідаємо за весь шлях до цвинтаря вдома. Про умови доставки читайте на сторінці перевезення тіла з Малайзії.
Офіційні державні та муніципальні збори в Малайзії:
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Перевірка документів, запит до цвинтаря та довіреність | 3–7 днів |
| Розгляд заяви муніципалітетом (Pihak Berkuasa Tempatan) і видача ліцензії | 2–6 тижнів |
| Ексгумація, підготовка, дозвіл МОЗ (KKM) та консульська легалізація | 5–10 робочих днів |
| Переліт з Куала-Лумпура і доставка автотранспортом в Україну | 3–5 днів |
Строки орієнтовні й залежать від регламенту конкретної муніципальної ради, давності поховання, графіку МЗС Малайзії (Wisma Putra), консульства та розкладу авіарейсів.
За статтею 97 Закону про місцеве самоврядування 1976 року до спливу 5 років ліцензію видають лише за наявності особливих причин. Перепоховання на батьківщині біля сім'ї є вагомим аргументом, але остаточне рішення ухвалює муніципалітет після перевірки причини смерті.
Ні, особиста поїздка не обов'язкова. Ми отримуємо ліцензію місцевої ради, організовуємо розкриття могили у присутності санітарного інспектора, оформлюємо дозвіл МОЗ та легалізуємо документи за довіреністю.
Урну після кремації вивезти значно простіше і дешевше. Кремований прах (abu mayat) за малайзійськими правилами 2006 року не підпадає під санітарні вимоги для некремованих останків, а авіапереліт урни коштує суттєво менше.
Ні, Малайзія не підписала Гаазьку конвенцію про апостиль. Усі малайзійські документи для України проходять консульську легалізацію в МЗС Малайзії (Wisma Putra) та Посольстві України в Куала-Лумпурі.
Для перетину кордону українські правила вимагають ввезення у металевій герметичній опечатаній труні, тому наш стандарт — цинкова вкладка. Перед вильотом з Малайзії герметичний контейнер проходить огляд санітарного інспектора МОЗ.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.