Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Ексгумація в Кот-д'Івуарі та подальше перевезення останків з Кот-д'Івуару в Україну вимагають погоджень одразу на двох рівнях: у місцевій комуні та в Міністерстві внутрішніх справ і безпеки в Абіджані. Місцеве законодавство детально регулює санітарні умови відкриття могили, присутність поліції на кладовищі та правила пакування для вильоту за кордон. Далі описуємо кожен етап і те, як ми організовуємо перепоховання близької людини вдома без поїздки родичів до Західної Африки.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. За статтею 39 івуарійського декрету про похоронну справу (Article 39 du Décret n° 63-170 du 18 avril 1963) заяву на ексгумацію подає найближчий родич померлої людини (le plus proche parent de la personne défunte). Підпис заявника на зверненні обов'язково засвідчується після перевірки документів, які підтверджують родинний зв'язок та право подавати таке прохання (justification de la qualité en vertu de laquelle est faite la demande). До таких документів належать свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження або документи про спадкування з перекладом французькою мовою.
Тією ж статтею 39 встановлено, що сама ексгумація проводиться в присутності родича або принаймні офіційного представника родини за довіреністю (mandataire de la famille). Це важливе правило для українських сімей. Вам не потрібно оформлювати візу, робити щеплення від жовтої гарячки і летіти до Абіджана, Ямусукро чи Сан-Педро. Ми готуємо текст довіреності (procuration), ви підписуєте її у себе вдома, а наш представник подає досьє в івуарійські органи і присутній біля могили в день підняття останків.
Окремо перевіряється статус самого місця на кладовищі. Якщо людина похована на муніципальному цвинтарі на умовах оренди ділянки (concession funéraire) або в родинному склепі (caveau), адміністрація кладовища перевіряє первинний дозвіл на поховання (permis d'inhumer) та квитанцію про оплату місця. Якщо в одній могилі чи склепі поховано ще когось із родичів, ми заздалегідь уточнюємо в адміністрації кладовища порядок доступу до поховання.
Головний нормативний акт у цій сфері має назву Декрет № 63-170 від 18 квітня 1963 року про регулювання операцій з поховання, ексгумації, перевезення тіл та роботи похоронної служби (Décret n° 63-170 du 18 avril 1963 portant réglementation des opérations d'inhumation, d'exhumation et de transport des corps et du service des Pompes funèbres). Окремі його положення щодо бальзамування та санітарної підготовки були оновлені Декретом № 75-200 від 26 березня 1975 року (Décret n° 75-200 du 26 mars 1975). Також повноваження муніципалітетів щодо утримання цвинтарів спираються на Закон № 2003-208 від 7 липня 2003 року про передачу та розподіл повноважень від держави територіальним громадам (Loi n° 2003-208 du 7 juillet 2003 portant transfert et répartition de compétences de l'État aux collectivités territoriales).
Коли останки потрібно підняти з могили і вивезти до України, одного місцевого дозволу недостатньо. Процедура складається з двох основних рішень.
Перший документ це дозвіл на ексгумацію (autorisation d'exhumation). За статтями 23 та 24 Декрету № 63-170 у межах комун такий дозвіл видає мер комуни (Maire de la commune), а за межами комун рішення ухвалює субпрефект (Sous-préfet) відповідного округу. В економічній столиці країни п'ять великих муніципальних кладовищ, а саме Вільямсвіль (Williamsville), Йопугон (Yopougon), Абобо (Abobo), Порт-Буе (Port-Bouët) і Кумассі (Koumassi), підпорядковані Управлінню довкілля та сталого розвитку Автономного округу Абіджан (Direction de l'Environnement et du Développement Durable du District Autonome d'Abidjan) та його службі похоронної діяльності (Service des activités funéraires).
Другий документ це дозвіл на вивезення останків за межі Кот-д'Івуару (autorisation de transfert des restes mortels à l'extérieur). За статтею 36 Декрету № 63-170 у разі перевезення тіла чи останків за кордон (transport de corps à destination de l'étranger) місцевий мер, субпрефект або префект передає досьє Міністру внутрішніх справ і безпеки (Ministre de l'Intérieur et de la Sécurité), який має виключну компетенцію видавати підсумковий дозвіл на виліт. Розглядом таких справ займається Головне управління територіальної адміністрації (Direction Générale de l'Administration du Territoire, DGAT), а подання заявки інтегроване в державну платформу електронних процедур (e-Démarches). Якщо могила розташована в іншому регіоні країни і останки спершу везуть автомобілем до аеропорту Абіджана, додатково оформлюється розпорядження префекта (arrêté du Préfet) про перевезення між департаментами.
Стаття 36 Декрету № 63-170 прямо вказує, що Міністерство внутрішніх справ видає дозвіл на вивезення лише за наявності попередньої згоди уповноваженого органу країни призначення. Для громадян України такий документ видає Посольство України в Республіці Кот-д'Івуар (Ambassade d'Ukraine en République de Côte d'Ivoire), яке працює безпосередньо в Абіджані.
Можливість ексгумації у перші роки після смерті залежить від медичного діагнозу та стану труни в землі. Ці правила закріплені у статтях 40 та 41 Декрету № 63-170:
На муніципальних кладовищах Кот-д'Івуару ділянки надаються в тимчасову концесію, найчастіше на 15 або 30 років, а для капітальних склепів до 99 років. За статтею 15 та статтею 22 Декрету № 63-170, якщо родина не продовжує оплату концесії після завершення строку та пільгового дворічного періоду, ділянка повертається комуні, а останки переносять до спільного осуарію (ossuaire). Після переміщення кісток у загальний осуарій виокремити останки конкретної людини для перевезення в Україну вже не вийде. Тому ми радимо перевіряти строк дії договору з кладовищем заздалегідь.
Івуарійський декрет не встановлює календарних обмежень на певні місяці року. Проте на узбережжі Гвінейської затоки та в Абіджані панує вологий екваторіальний клімат із сезонами сильних тропічних злив, особливо з травня по липень та у жовтні й листопаді. Під час затяжних дощів ґрунт на кладовищах розмивається, тому дату і ранковий час розкопування ми завжди узгоджуємо з комендантом цвинтаря (concierge du cimetière) та поліцією під погоду.
Перевезти урну з прахом літаком легше й дешевше, ніж труну. Однак кремація (incinération) в Кот-д'Івуарі не проводиться: на території країни немає діючого крематорію, і за інформацією профільного управління Автономного округу Абіджан та місцевих похоронних служб для кремації тіла доводиться везти до сусідньої Гани. Через це варіант кремувати ексгумовані останки безпосередньо в Абіджані на практиці недоступний. Ми готуємо підняті останки до перельоту в металевій герметичній труні. Якщо ж у могилі чи колумбарії в Кот-д'Івуарі була похована урна з прахом, привезена раніше з іншої держави, ми оформлюємо дозвіл на її вилучення та доставляємо урну в Україну.
Процедура на кладовищі відбувається за правилами статей 39, 41 та 42 Декрету № 63-170. У призначений день на місце прибувають працівники кладовища, наш уповноважений представник за довіреністю родини (mandataire de la famille) та офіцер адміністративної або муніципальної поліції (représentant de la police administrative ou municipale). Поліцейський перед початком робіт перевіряє оригінал дозволу мера чи субпрефекта. У випадках, коли потрібно офіційно засвідчити особу померлого, за статтею 42 залучається магістрат адміністративного або судового порядку (magistrat de l'ordre administratif ou judiciaire).
Стаття 41 декрету вимагає суворої санітарної безпеки під час розкопування могили. Робітники працюють у спеціальних захисних рукавичках, які після завершення процедури проходять дезінфекцію разом із взуттям, а відкриті ділянки шкіри, руки та обличчя обробляють антисептиком. Перед тим як зрушити труну з місця і підняти її з могильної ями, її рясно поливають дезінфікуючою рідиною: розчином хлорного вапна або жавелевої води (solution d'hypochlorite de chaux ou d'eau de javel).
Після підняття останки перекладають для міжнародного авіаперельоту. Для ввезення через кордон України потрібна металева герметична опечатана труна, і наш стандарт передбачає цинкову вкладку в дерев'яній труні. Івуарійські правила перевезення за межі комуни й за кордон (статті 34, 35 і 37 Декрету № 63-170) так само вимагають укладання останків у герметичну труну (cercueil hermétique). Представник муніципальної або адміністративної поліції контролює дотримання санітарних норм, складає офіційний протокол операції (procès-verbal) і накладає на труну сургучеві печатки зі штампом (cachets de cire revêtus de leur sceau). Якщо ж смерть настала нещодавно і людину ще не ховали на кладовищі, ми організовуємо звичайне перевезення тіла з Кот-д'Івуару одразу з лікарняного моргу.
Перелік документів для вивезення останків за кордон (Demande de transfert des restes mortels à l'extérieur) визначений Головним управлінням територіальної адміністрації МВС Кот-д'Івуару (Direction Générale de l'Administration du Territoire, DGAT) та статтями 33 і 36 Декрету № 63-170:
З квітня 2024 року в Абіджані (район Cocody Riviera Golf 1) повноцінно працює Посольство України в Республіці Кот-д'Івуар. Це суттєво прискорює консульське засвідчення паперів та отримання дозволу на репатріацію без пересилання оригіналів у сусідні держави.
З міжнародного аеропорту імені Фелікса Уфуе-Буаньї в Абіджані (Aéroport International Félix Houphouët-Boigny) опечатана труна вилітає вантажним відсіком до одного з європейських аеропортів (найчастіше у Варшаву, Відень, Будапешт або Кишинів), де її зустрічає наш спеціалізований катафалк і доставляє через український кордон. На митниці перевіряють свідоцтво про смерть, дозвіл на вивезення з Кот-д'Івуару, санітарну довідку про відсутність інфекцій, акт про запаювання металевої труни та нотаріальні переклади українською мовою.
Для поховання на українському цвинтарі родина отримує дозвіл виконавчого комітету місцевої міської, селищної чи сільської ради або адміністрації кладовища за новим місцем поховання. Для цього подають легалізоване свідоцтво про смерть та документи про проведену ексгумацію. Якщо останки планують підхоронювати у вже наявну родинну могилу в Україні, додатково подають документи першого поховання. Докладніше про процедуру вдома читайте на сторінках про ексгумація і перепоховання в Україні та обов'язкові документи.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Кот-д'Івуару. Ми працюємо без передоплати: оплата відбувається за офіційним договором після передачі останків родині в Україні. Окремо послугу ексгумації без перевезення в Україну ми не надаємо.
Загальний кошторис складається з кількох частин:
Загальний час організації залежить від графіка роботи конкретної мерії чи субпрефектури, швидкості погодження в Головному управлінні територіальної адміністрації (DGAT) та розкладу вантажних авіарейсів з Абіджана.
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Перевірка документів на могилу в Кот-д'Івуарі, підготовка довіреності та підтвердження спорідненості | 3–7 днів |
| Отримання дозволу мера комуни або субпрефекта на ексгумацію (autorisation d'exhumation) | 1–3 тижні |
| Погодження в Посольстві України в Абіджані та оформлення дозволу МВС Кот-д'Івуару (DGAT) на вивезення | 1–3 тижні |
| Проведення ексгумації на кладовищі з поліцією, перекладання в герметичну труну та оформлення вильоту | 2–5 днів |
| Авіапереліт з Абіджана до європейського хабу та наземна доставка катафалком в Україну | 3–6 днів |
Ні, особиста поїздка не обов'язкова. Стаття 39 Декрету № 63-170 дозволяє проводити ексгумацію в присутності уповноваженого представника родини за довіреністю (mandataire de la famille). Ви підписуєте довіреність в Україні, а всі дії в мерії, МВС та на кладовищі виконує наш представник на місці.
Так побудований івуарійський закон. Мер комуни або субпрефект відповідає за порядок на місцевому кладовищі і дає дозвіл на саме розкопування могили за статтею 24 Декрету № 63-170. Проте за статтею 36 того ж декрету перетин державного кордону останками дозволяє виключно Міністр внутрішніх справ і безпеки через управління DGAT.
У Кот-д'Івуарі немає діючого крематорію, і кремація на території країни не проводиться. Тому ексгумовані останки не кремують на місці, а пакують у металеву герметичну опечатану труну з цинковою вкладкою і відправляють вантажним авіарейсом.
Це залежить від причини смерті та стану труни в землі. Якщо смерть не була викликана інфекціями зі списку статей 33 та 40 Декрету № 63-170 (для яких діють строки очікування в 1 або 3 роки), подати заяву можна й раніше. Але за статтею 41 цілу неушкоджену труну не відкривають до спливу 5 років з дати смерті, тому конкретні технічні умови пакування ми заздалегідь узгоджуємо з муніципальною службою та поліцією.
На муніципальних кладовищах округу Абіджан ділянки зазвичай орендують на 15 або 30 років. Якщо після закінчення строку та пільгового часу на продовження родина не оплачує концесію, адміністрація має право підняти останки і перенести їх у спільний осуарій (ossuaire), звідки забрати їх для перепоховання в Україні вже не вдасться.
Для дозволу DGAT на вивезення останків потрібні витяг (extrait d'acte de décès) та повна копія акта про смерть (copie intégrale de l'acte de décès). Якщо у родини в Україні збереглися лише фотографії документів або відомі точна дата й комуна смерті, ми за довіреністю витребуємо офіційні дублікати в органах реєстрації актів цивільного стану в Кот-д'Івуарі.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.