Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Ексгумація в Лівані дозволена лише у виняткових випадках, проте повернення останків іноземного громадянина на батьківщину прямо входить до законних підстав. Щоб забрати близьку людину з Лівану і поховати вдома в Україні, родині потрібно узгодити відкриття могили з прокуратурою, муніципалітетом, санітарною службою та відомством загальної безпеки. Ми беремо ці звернення на себе й організовуємо весь процес за довіреністю без вашої поїздки до Бейрута чи іншої провінції.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. Подати заяву на відкриття могили та репатріацію останків в Україну мають право найближчі родичі померлого. До них належать чоловік або дружина, повнолітні діти, батьки, рідні брати й сестри.
У Лівані майже немає єдиних загальнодержавних цвинтарів світського типу. Земля під похованнями зазвичай перебуває у віданні християнських чи мусульманських релігійних громад (الطوائف الدينية) або управляється місцевим муніципалітетом (البلدية). Через це адміністрація цвинтаря та державні органи перевіряють, хто саме організовував перше поховання і чи немає спору між прямими спадкоємцями. На практиці для вивезення тіла за кордон або для кремації установи просять письмову згоду найближчих членів сім'ї.
Спорідненість із померлим потрібно підтвердити документами. Для цього готують свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб або рішення суду про встановлення родинних відносин. Українські свідоцтва необхідно попередньо легалізувати та перекласти арабською мовою, щоб їх прийняли ліванська прокуратура й муніципалітет.
Їхати до Лівану особисто родині не обов'язково. Ви оформлюєте довіреність на нашого представника, а ми готуємо всі клопотання і проходимо інстанції на місці. Якщо людина похована в родинному склепі або багатомісній могилі, де спочивають інші родичі, ми спершу звертаємося до адміністрації кладовища і з'ясовуємо технічні та правові умови доступу до поховання.
У Лівані немає одного сучасного закону, який би об'єднував усі правила щодо цвинтарів, ексгумації та перевезення померлих. Ця сфера регулюється кількома нормативними актами різних періодів, а повноваження поділені між судовою владою, муніципалітетами, санітарною службою та органами безпеки.
Кримінальний кодекс Лівану (قانون العقوبات), введений у дію Законодавчим декретом № 340/NI від 1943 року, суворо захищає спокій померлих. Його статті 479, 481 та 482 передбачають штрафи й ув'язнення за самовільне вилучення тіла, порушення недоторканності могил (حرمة القبور) або проведення поховання чи кремації (الدفن او الترميد) з порушенням встановлених законом процедур. Саме тому будь-які роботи на могилі без пакета державних дозволів є кримінальним правопорушенням.
Санітарні вимоги до облаштування цвинтарів (المدافن والمقابر), глибини поховань та переміщення останків базуються на Законодавчому декреті № 16/L від 30 червня 1932 року (المرسوم الاشتراعي رقم 16/ل تاريخ 30/6/1932), який регулює питання громадського здоров'я (ينظّم الشؤون الصحية العامة). Цей документ був ухвалений ще в період Французького мандата, але зі змінами продовжує діяти сьогодні. Якщо могилу було облаштовано з порушенням санітарних норм, стаття 46 цього декрету навіть надає дирекції охорони здоров'я право ініціювати перенесення останків у дозволене місце.
Адміністративні повноваження на місцях визначає Закон про муніципалітети, затверджений Законодавчим декретом № 118 від 30 червня 1977 року (قانون البلديات، المرسوم الاشتراعي رقم 118 تاريخ 30/6/1977). За цим законом перевезення померлих, організація похоронів, регулювання поховань та ексгумація тіл (نقل الموتى وتنظيم سير الجنازات وتنظيم الدفن ونبش الجثث), а також охорона порядку на цвинтарях належать до прямих обов'язків голови муніципалітету (رئيس البلدية) як керівника виконавчої влади громади.
Санітарний контроль у районах спирається на Законодавчий декрет № 116/1959 про адміністративний устрій (المرسوم الاشتراعي رقم 116/59 المتعلّق بالتنظيم الإداري) та статтю 84 Декрету № 8377 від 1961 року про організацію Міністерства громадського здоров'я (مرسوم تنظيم وزارة الصحة العامة رقم 8377/1961). У провінціях і районах нагляд здійснюють очільник району каймакам (القائمقام) або губернатор (المحافظ), регіональні управління здоров'я (مصالح الصحة في المحافظات) та окружний лікар (طبيب القضاء).
За інформацією консульської служби Посольства США в Лівані щодо репатріації останків, на практиці ексгумацію в країні дозволяють лише у виняткових випадках: коли це потрібно для кримінального розслідування або для вивезення останків іноземних громадян за межі Лівану. Щоб провести таку процедуру законно, ми послідовно отримуємо:
В опублікованих текстах ліванських законів немає єдиного загальнонаціонального строку спокою могили, який би забороняв репатріацію останків іноземця протягом певної кількості років після похорону. Проте кожне звернення розглядають індивідуально з огляду на час, що минув від моменту смерті, спосіб поховання (у землі чи в бетонному склепі) та внутрішні правила релігійної громади. Конкретні строки й умови для вибраного цвинтаря ми уточнюємо в місцевому органі та адміністрації кладовища перед поданням документів.
Суттєве значення має причина смерті. Якщо людина померла від небезпечного інфекційного захворювання, санітарна служба Міністерства громадського здоров'я (وزارة الصحة العامة) та окружний лікар (طبيب القضاء) можуть встановити тимчасову заборону на відкриття могили або прописати спеціальні вимоги щодо біологічного захисту персоналу й дезінфекції.
Прямої календарної заборони на ексгумацію влітку в загальнодержавних актах не встановлено. Водночас клімат у Лівані спекотний і вологий, особливо на узбережжі від травня до жовтня. Тому муніципальна влада (البلدية) і санітарні лікарі зазвичай призначають відкриття могили на ранні ранкові години, коли на цвинтарі немає відвідувачів і температура повітря нижча.
Щодо кремації та перевезення урни: за загальним правилом у Лівані кремація (الترميد) не практикується більшістю релігійних громад і обмежена законом. Водночас за даними консульських служб у Бейруті єдиний крематорій працює при Госпіталі Американського університету в Бейруті (مستشفى الجامعة الأميركية في بيروت), де кремацію проводять виключно за письмовою заявою, підписаною всіма найближчими родичами померлого. Чи можливо кремувати вже ексгумовані останки у вашій ситуації, ми окремо уточнюємо в адміністрації госпіталю та Міністерстві громадського здоров'я. Якщо такий варіант погоджують, привезти урну з прахом в Україну значно простіше й дешевше, ніж труну.
Процедуру на кладовищі призначають лише після того, як отримані письмові погодження прокуратури (النيابة العامة), муніципалітету (البلدية) та санітарного відомства. Ми заздалегідь узгоджуємо дату й годину з управителем цвинтаря та всіма службами, чия присутність передбачена дозволом.
Родичам не потрібно бути присутніми біля могили. Більшість родин просить нас провести цей етап самостійно, щоб уникнути важкого психологічного навантаження. Під час відкриття поховання на місці перебувають працівники цвинтаря, наш представник, а також судово-медичний експерт (الطبيب الشرعي) або окружний лікар (طبيب القضاء) і представник місцевої поліції чи муніципальної варти.
Працівники кладовища демонтують надгробок або відкривають плиту родинного склепу, піднімають стару труну чи останки та проводять обов'язкову санітарну обробку місця поховання. Лікар оглядає останки для офіційного протоколу і підтверджує дотримання санітарних норм. Після цього останки спеціальним транспортом перевозять до моргу при одному з ліцензованих госпіталів (оскільки окремих міських моргів у Бейруті немає, використовують холодильні відділення лікарень).
У морзі проводять санітарну підготовку, дезінфекцію або бальзамування та перекладають останки у нову труну. Для перетину кордону України законодавство нашої держави вимагає, щоб останки перебували в металевій герметичній опечатаній труні. Наш стандарт — цинкова вкладка, яку герметично закривають припоєм і поміщають у дерев'яну труну, а перед здачею у вантажний термінал аеропорту Бейрута додатково закривають у міцний дерев'яний транспортувальний ящик. Докладніше про маршрут і логістику читайте на сторінці про перевезення тіла з Лівану.
Щоб вивезти ексгумовані останки з Лівану авіатранспортом і без затримок пройти прикордонний та митний контроль в Україні, ми формуємо повний пакет документів:
Оскільки Ліван не підписав Гаазьку конвенцію про апостиль, на ліванських документах апостиль не ставлять. Усі видані на місці довідки й свідоцтва ми засвідчуємо в Міністерстві закордонних справ та емігрантів Лівану (وزارة الخارجية والمغتربين), виконуємо офіційний переклад українською мовою і проходимо консульську легалізацію в Посольстві України в Ліванській Республіці. Консульський відділ також оформлює супровідний документ на ввезення труни або урни на територію України.
Поки ми збираємо дозволи в Лівані, родина може спокійно підготувати місце для поховання вдома. За українським законодавством дозвіл на перепоховання останків на вибраному цвинтарі надає виконавчий комітет місцевої сільської, селищної або міської ради за місцем нового поховання.
Для узгодження могили адміністрації кладовища або профільному комунальному підприємству подають заяву від родича, легалізоване свідоцтво про смерть із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою та супровідні документи про вилучення й перевезення останків. Якщо ви плануєте поховати близьку людину в існуючу родинну могилу чи склеп, додатково знадобиться свідоцтво про смерть раніше похованого родича і документи, що підтверджують спорідненість.
Детально всю процедуру на українському боці ми розібрали у статті про ексгумація і перепоховання в Україні, а вимоги до паперів для митниці зібрані в розділі документи. Ми привозимо труну або урну до будь-якого населеного пункту України і передаємо родині для проведення похорону.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Лівану. Без передоплати. Точну суму рахуємо під вашу ситуацію. Родина нічого не платить наперед: ми підписуємо офіційний договір і розраховуємося після завершення перевезення та передачі останків в Україні. Послугу ексгумації окремо без подальшої доставки на батьківщину ми не надаємо.
Загальна сума витрат залежить від провінції поховання в Лівані, стану могили та обраного способу транспортування і включає:
Єдиного державного тарифу на ексгумацію та цвинтарні роботи у відкритих офіційних джерелах Лівану немає, оскільки збори різняться між муніципалітетами й релігійними громадами та переглядаються через коливання курсу ліванського фунта. Точний розмір місцевих платежів ми уточнюємо в місцевому органі і погоджуємо з вами до початку робіт.
Загальний час залежить від швидкості розгляду клопотання в ліванській прокуратурі, графіка роботи муніципалітету, правил конфесійного цвинтаря та наявності вантажних місць на авіарейсах із Бейрута. Ми не даємо нереалістичних обіцянок про кілька днів, бо кожна інстанція в Лівані проводить власну перевірку.
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Перевірка наявних паперів, оформлення довіреності та запит до адміністрації цвинтаря | 3–7 днів |
| Отримання дозволів прокуратури (النيابة العامة), муніципалітету (البلدية) та Міністерства громадського здоров'я (وزارة الصحة العامة) | 2–4 тижні |
| Відкриття могили, огляд лікарем, санітарна підготовка та герметизація труни в морзі | 1–3 дні |
| Консульська легалізація документів у МЗС Лівану, Посольстві України та дозвіл служби безпеки (المديرية العامة للأمن العام) | 3–5 робочих днів |
| Авіапереліт із Бейрута до європейського транзитного хабу та перевезення катафалком в Україну | 3–5 днів |
Ні, ваша особиста присутність у Лівані не потрібна. За нотаріальною довіреністю ми самостійно подаємо заяви до Генеральної прокуратури (النيابة العامة), муніципалітету (البلدية), Міністерства громадського здоров'я (وزارة الصحة العامة) та українського консульства, а також організовуємо роботи на кладовищі й відправлення літаком.
Якщо оригінал документа втрачено, достатньо знати ім'я померлого, приблизну дату смерті та місто або лікарню, де це сталося. Ми звертаємося до регіонального відділу Генеральної дирекції цивільного стану (المديرية العامة للأحوال الشخصية) або Посольства України в Лівані й отримуємо офіційний дублікат свідоцтва про смерть (وثيقة وفاة) перед поданням заяви на ексгумацію.
Для вивезення останків іноземного громадянина на батьківщину ліванське право дозволяє просити про ексгумацію незалежно від давності поховання, якщо смерть не була пов'язана з небезпечною інфекцією. Остаточні санітарні умови визначає окружний лікар (طبيب القضاء) та прокуратура під час розгляду справи.
Так, українські санітарні та митні правила вимагають, щоб будь-які людські останки ввозилися з-за кордону або в урні після кремації, або в металевій герметичній опечатаній труні. Наш стандарт — цинкова вкладка, яку герметично закривають у морзі і закривають у дерев'яній труні для авіаперельоту.
У Лівані кремація загалом обмежена законом, але крематорій діє при Госпіталі Американського університету в Бейруті (مستشفى الجامعة الأميركية في بيروت) за умови письмової згоди всіх найближчих родичів. Якщо госпіталь і Міністерство громадського здоров'я погоджують кремацію ексгумованих останків у вашому випадку, ми організуємо процедуру та привеземо в Україну урну з прахом.
Ми працюємо без передоплати за офіційним договором. Ви оплачуєте узгоджену суму вже в Україні після того, як ми виконали всі роботи в Лівані, доставили труну або урну та передали її вам.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.