Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Ексгумація в Індонезії регулюється правилами конкретної провінції, міста чи округу, де розташована могила. Щоб підняти останки і перевезти їх з Індонезії в Україну, родині потрібно отримати письмовий муніципальний дозвіл, пройти карантинний контроль в аеропорту і легалізувати свідоцтво про смерть. Ми беремо всі ці погодження та дорогу додому на себе.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. За індонезійським законодавством подати заяву на розкопування могили з приватних причин має право спадкоємець (ahli waris) або особа, яка взяла на себе відповідальність за поховання померлого (pihak yang bertanggung jawab memakamkan jenazah). Зазвичай це найближчий родич, чиє ім'я вписане в документи кладовища.
На муніципальних цвинтарях право на могилу підтверджує дозвіл на користування могильною ділянкою (Izin Penggunaan Tanah Makam, скорочено IPTM). У Джакарті та багатьох інших містах його видають строком на 3 роки і продовжують кожні 3 роки. Для подання заяви на ексгумацію оригінал цього дозволу має бути чинним. Якщо родина втратила бланк IPTM, за правилами Джакарти потрібно подати довідку з поліції про втрату документа (Surat Keterangan dari Kepolisian).
Приїжджати з України до Індонезії для оформлення паперів не потрібно. Адміністративні регламенти прямо передбачають подання заяви через уповноваженого представника за довіреністю на папері з гербовою маркою (Surat Kuasa di atas kertas bermaterai). Від родини знадобляться скан-копія закордонного паспорта заявника (Paspor) або дозволу на проживання (KITAS), документи про спорідненість із померлим та підписана довіреність. Ми перевіряємо вимоги конкретного цвинтаря і готуємо текст довіреності для вас.
На загальнодержавному рівні базові правила щодо цвинтарів встановлює Урядова постанова № 9 від 1987 року про виділення та використання землі для місць поховання (Peraturan Pemerintah Nomor 9 Tahun 1987 tentang Penyediaan dan Penggunaan Tanah untuk Keperluan Tempat Pemakaman). Вона поділяє місця поховань на громадські муніципальні кладовища (Tempat Pemakaman Umum, TPU), негромадські кладовища релігійних чи громадських організацій (Tempat Pemakaman Bukan Umum, TPBU) та спеціальні меморіальні цвинтарі (Tempat Pemakaman Khusus, TPK).
Саму процедуру ексгумації та перенесення могил регулює кожна провінція, місто (Kota) або округ (Kabupaten) власним регіональним положенням (Peraturan Daerah, Perda) і виконавчими актами місцевого голови. Ось як це влаштовано у ключових регіонах країни.
У столиці діє Регіональне положення провінції Джакарта № 3 від 2007 року про поховання (Peraturan Daerah Provinsi Daerah Khusus Ibukota Jakarta Nomor 3 Tahun 2007 tentang Pemakaman) та Постанова губернатора № 156 від 2007 року про порядок розкопування і перенесення могил (Peraturan Gubernur Provinsi Daerah Khusus Ibukota Jakarta Nomor 156 Tahun 2007 tentang Tata Cara Penggalian dan Pemindahan Makam).
Щоб відкрити могилу за запитом родини, потрібен письмовий дозвіл на ексгумацію та перенесення останків (Izin Penggalian dan Pemindahan Jenazah / Kerangka Jenazah). Заяву подають в електронному вигляді через міський портал Jakevo до місцевого підрозділу служби єдиного вікна (UP PMPTSP Kelurahan), а рішення погоджує керівник міської служби поховань. До заяви обов'язково додають супровідний лист від адміністрації цвинтаря, де похована людина (Surat Pengantar TPU Asal). Оскільки останки вивозять за кордон, додатково оформлюють дозвіл на транспортування за межі столичної провінції (Izin Mengangkut Jenazah ke Luar Wilayah Provinsi DKI Jakarta).
В окрузі Бандунг правила встановлені Регіональним положенням округу Бандунг № 8 від 2019 року про поховання (Peraturan Daerah Kabupaten Bandung Nomor 8 Tahun 2019 tentang Pemakaman) та Постановою регента № 82 від 2020 року (Peraturan Bupati Kabupaten Bandung Nomor 82 Tahun 2020 tentang Petunjuk Pelaksanaan atas Peraturan Daerah Nomor 8 Tahun 2019 tentang Pemakaman). За статтею 25 цієї постанови розкопування і перенесення могили на прохання спадкоємців проводиться після отримання письмового дозволу керівника профільного департаменту, що відповідає за сферу поховань (Kepala Perangkat Daerah yang membidangi urusan Pemakaman). Якщо останки перевозять за межі регіону та за межі Індонезії, про це обов'язково повідомляють місцевий департамент та муніципальний центр здоров'я (Pusat Kesehatan Masyarakat, Puskesmas).
У Сурабаї діє Регіональне положення міста Сурабая № 4 від 2025 року про управління похованнями та кремацією (Peraturan Daerah Kota Surabaya Nomor 4 Tahun 2025 tentang Pengelolaan Pemakaman dan Pengabuan Jenazah). Воно дозволяє переносити останки з муніципального кладовища (TPU) за межі міста за погодженням із профільним муніципальним департаментом (Dinas) та родиною померлого.
На Балі (у місті Денпасар, окрузі Бадунг та сусідніх районах) іноземців часто ховають на негромадських конфесійних цвинтарях (TPBU), які перебувають у віданні християнських, мусульманських або соціальних фондів. У такому разі, крім погодження місцевої адміністрації району чи селища (Kelurahan або Desa) та санітарної служби, потрібна письмова згода керівництва самого фонду чи цвинтаря. Точний перелік паперів для конкретного кладовища на островах ми уточнюємо в місцевому органі.
Мінімальний строк, який має минути від дня похорону до ексгумації за бажанням родини, у кожному муніципалітеті свій:
Сезонної заборони на зимові чи літні місяці в індонезійських законах немає, адже температура повітря там висока протягом усього року. Натомість є сезон тропічних дощів, який у більшості провінцій триває з листопада по березень. Якщо ґрунт на кладовищі сильно розмитий зливами, адміністрація цвинтаря може перенести розкопування на кілька днів до сухої погоди.
Якщо людина померла від небезпечної інфекційної хвороби або з часу поховання минуло небагато часу, місцевий департамент охорони здоров'я (Dinas Kesehatan) і карантинна служба встановлюють додаткові санітарні умови щодо дезінфекції та пакування останків.
Після видачі дозволу ми узгоджуємо дату й годину робіт з адміністрацією кладовища (TPU або TPBU) та місцевою санітарною службою. Зазвичай могилу відкривають рано-вранці, поки немає спеки та відвідувачів. Працівники цвинтаря проводять розкопування у присутності нашого представника, який фіксує підняття останків і контролює їх ідентифікацію та перекладання. Родичам бути присутніми біля відкритої могили не обов'язково.
Далі можливі два варіанти підготовки до відправлення в Україну. Перший варіант: перевезення тіла з Індонезії у труні. За українськими санітарними та митними правилами ввезення останків з-за кордону здійснюється у металевій герметичній опечатаній труні. Наш стандарт — цинкова вкладка, яку після санітарної обробки та дезінфекції останків герметично закривають, опечатують і вкладають у міцну дерев'яну труну із захисною обшивкою для авіаційного карго. Підготовку підтверджують довідкою про санітарну обробку (Surat Keterangan Pengawetan Jenazah / Sertifikat Embalming) та актом пакування в труну (Berita Acara Pemetian).
Другий варіант: кремація останків після ексгумації в Індонезії та перевезення урни з прахом. Індонезійське право, включно з Урядовою постановою № 9 від 1987 року та муніципальними положеннями (наприклад, у Джакарті та Сурабаї), прямо визначає крематорій (Krematorium) як місце спалювання як тіл померлих, так і ексгумованих кісткових останків (tempat pembakaran jenazah dan/atau kerangka jenazah). Перевезти герметичну урну з прахом (abu jenazah) літаком простіше з погляду оформлення і суттєво дешевше за авіакарго труни. Вибір залишається за родиною, ми заздалегь порахуємо обидва сценарії.
Для легального вивезення останків або урни з Індонезії та безперешкодного перетину кордону України ми формуємо повний пакет документів:
Після перельоту з Джакарти чи Денпасара до одного з європейських аеропортів наш спеціалізований транспорт забирає труну або урну і привозить її в Україну до обраного вами міста чи села. Щоб поховати останки на українському цвинтарі, потрібен дозвіл виконавчого комітету (виконкому) місцевої сільської, селищної чи міської ради за місцем нового поховання.
Ми допомагаємо узгодити дату похорону з адміністрацією кладовища, підготувати нову могилу або місце в родинному похованні. Більше про правила вдома читайте у статті ексгумація і перепоховання в Україні, а загальний перелік паперів для перетину кордону доступний у розділі документи.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Індонезії. Без передоплати: родина розраховується за офіційним договором після того, як ми виконали роботу і доставили останки чи урну. Окремо послугу ексгумації без перевезення в Україну ми не надаємо, адже відповідаємо за весь процес від відкриття могили до передачі в Україні.
Щодо офіційних державних зборів у самій Індонезії:
При цьому за статтею 7 Постанови губернатора Джакарти № 156 від 2007 року всі фактичні витрати на фізичне розкопування могили та перенесення останків несе заявник. Розцінки працівників кладовища, вартість нової труни або кремації, а також збори в інших муніципалітетах і на конфесійних цвинтарях (TPBU) залежать від конкретного місця. Ми уточнюємо їх в місцевому органі та в адміністрації кладовища перед початком роботи.
Загальний час залежить від того, на якому острові розташоване кладовище, чи збереглися оригінали свідоцтва про смерть і дозволу на могилу (IPTM), а також від розкладу вантажних авіарейсів.
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Перевірка документів на могилу (IPTM) і оформлення довіреності | 2–5 робочих днів |
| Отримання дозволу на ексгумацію та погоджень місцевих органів | від 1 робочого дня у Джакарті (за умови повного пакета паперів) до 2–3 тижнів в інших провінціях і на конфесійних кладовищах |
| Ексгумація, санітарна підготовка або кремація, апостиль і карантинний дозвіл BKK | 3–7 робочих днів |
| Авіапереліт з Індонезії до Європи та наземна доставка в Україну | 3–6 днів залежно від стикувань авіаліній |
Ці строки орієнтовні. Остаточний графік залежить від швидкості розгляду заяви муніципальним органом та розкладу авіакомпаній.
Ні, особистий приїзд не обов'язковий. Індонезійські правила дозволяють подати заяву та отримати всі дозволи через представника за письмовою довіреністю (Surat Kuasa). Наш фахівець на місці оформлює документи, присутній під час відкриття могили і супроводжує відправлення в аеропорту.
Якщо втрачено дозвіл на користування могильною ділянкою (IPTM), за правилами Джакарти потрібно оформити довідку з місцевої поліції про втрату і відновити дані через реєстр кладовища. Якщо немає свідоцтва про смерть (Akta Kematian), ми за довіреністю запитуємо офіційний витяг у місцевому управлінні реєстрації населення (Dukcapil).
Так, закон це прямо дозволяє. Крематорії (Krematorium) в Індонезії офіційно мають право спалювати як тіла померлих, так і ексгумовані кісткові останки (kerangka jenazah). Після кремації ми герметично пакуємо урну з прахом, оформлюємо карантинний дозвіл в аеропорту і доставляємо урну в Україну.
Для міжнародного авіаперевезення з Індонезії труна проходить санітарний та рентген-контроль Центру медичного карантину (Balai Kekarantinaan Kesehatan). За українськими правилами ввезення останків з-за кордону здійснюється у металевій герметичній опечатаній труні, а наш стандарт — цинкова вкладка.
Назвіть нам місто або острів, назву кладовища і дату похорону. У Джакарті мінімальний строк становить 1 рік після поховання, в окрузі Бандунг 2 роки, а для інших міст і конфесійних цвинтарів ми безкоштовно зробимо запит у місцеве управління поховань.
Ми працюємо без передоплати. Ви підписуєте договір із фіксованим кошторисом, а оплату вносите після виконання робіт і передачі останків чи урни за умовами договору.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.