Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Ексгумація в ДР Конго потребує погодження одразу кількох інстанцій: прокуратури, комуни, лікаря та губернатора провінції або міста. Ми беремо на себе отримання цих паперів на місці та організовуємо перевезення останків з ДР Конго в Україну без поїздки родичів до Африки. Нижче пояснюємо, які закони діють у країні, скільки часу займає процедура і як підготувати перепоховання вдома.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. Подати запит на ексгумацію в Демократичній Республіці Конго має право найближчий родич померлого (plus proche parent) або особа, на яку оформлена ділянка на кладовищі (concession de sépulture). До найближчих родичів належать чоловік або дружина, повнолітні діти, батьки, а за їхньої відсутності брати чи сестри. Якщо між родичами виникає спір щодо перенесення могили, питання розглядає суд.
Родині з України не потрібно особисто летіти до Кіншаси, Лубумбаші чи іншого конголезького міста. Ви оформлюєте довіреність (procuration), за якою наші представники подають заяви до місцевих органів та присутні на кладовищі.
Разом із заявою подають документ, що посвідчує особу заявника (pièce d'identité du demandeur), свідоцтво про смерть і документи про спорідненість із перекладом французькою мовою. За статтею 4 Ордонансу № 11-58 від 13 лютого 1949 року (Ordonnance n° 11-58 du 13 février 1949) до заяви обов'язково додають письмове зобов'язання оплатити всі витрати на розкопування могили, перекладання останків і транспортування (engagement de supporter les frais).
Перед початком процедури ми перевіряємо точні дані про місце поховання. За статтями 6 і 7 Ордонансу від 14 лютого 1914 року (Ordonnance du 14 février 1914) кожна могила на офіційному цвинтарі має порядковий номер у реєстрі поховань (registre des inhumations) та металеву бирку (estampille en métal). На старих муніципальних кладовищах Кіншаси облік буває неповним, тому ми спершу звіряємо архівні записи адміністрації кладовища і план ділянки.
Похоронна сфера в ДР Конго регулюється низкою актів, які діють на загальнодержавному та провінційному рівнях. Основні правила закріплені в таких документах:
За статтею 15 Ордонансу від 14 лютого 1914 року жодна ексгумація не проводиться без розпорядження судових органів (autorités judiciaires) або дозволу голови виконавчої влади провінції. На практиці оформлення проходить у три етапи.
Перший етап: отримання судового дозволу (autorisation judiciaire) у прокуратурі за місцем поховання, тобто у прокурора Республіки (procureur de la République / parquet).
Другий етап: звернення до адміністрації комуни (Maison communale, Service de la population). За даними офіційного Каталогу державних послуг ДР Конго (Catalogue des Services Publics), саме комуна на підставі судового дозволу та акта про смерть видає адміністративний дозвіл на поховання та ексгумацію (permis d'inhumation et d'exhumation).
Третій етап: погодження переміщення останків на рівні провінції. За статтями 1 і 4 Ордонансу № 11-58 від 13 лютого 1949 року дозвіл на ексгумацію і транспортування (autorisation d'exhumation et de transfert) надає губернатор провінції або міста (gouverneur de province / gouverneur de la ville). У столиці ці документи проходять через мерію Кіншаси (Hôtel de ville de Kinshasa) та провінційне міністерство внутрішніх справ (Ministère provincial ayant l'intérieur dans ses attributions). Дозвіл губернатора видається лише після попередньої згоди лікаря за місцем ексгумації (accord préalable du médecin du lieu de l'exhumation).
У конголезькому законодавстві немає єдиного багаторічного строку спокою могили для всіх випадків смерті. Проте стаття 1 Ордонансу № 11-58 від 13 лютого 1949 року встановлює пряме обмеження для небезпечних інфекцій: якщо людина померла від чуми, холери або віспи (peste, choléra ou variole), дозвіл на ексгумацію та перевезення надають лише після перебування тіла в землі щонайменше 1 рік (un séjour en terre d'un an au moins).
Для інших причин смерті рішення приймає офіційний лікар за місцем ексгумації (médecin du lieu de l'exhumation) згідно зі статтею 2 Ордонансу № 11-58 від 13 лютого 1949 року. Лікар оцінює причину смерті, давність поховання та епідеміологічну ситуацію в регіоні. Якщо є ризик для громадського здоров'я (salubrité et santé publiques), санітарна служба (service d'hygiène) може призначити додаткові заходи безпеки або рекомендувати відкласти відкриття могили. Точні санітарні умови в конкретній провінції уточнюємо в місцевому органі охорони здоров'я.
Закони ДР Конго не містять календарних заборон на ексгумацію в певні місяці року. Проте в країні тропічний та екваторіальний клімат із вираженим сезоном дощів (saison des pluies). Сильні зливи розмивають ґрунт на кладовищах і ускладнюють доїзд транспорту, особливо за межами великих міст. Губернатор у своєму розпорядженні доручає посадовцю РАЦСу і лікарю провести ексгумацію у відповідний час (en temps opportun), зазвичай у ранкові години за сприятливої погоди.
Перевезти урну з прахом літаком значно простіше, ніж труну. Юридично правила спалювання тіл описані в Ордонансі № 11-170 від 24 травня 1950 року про кремацію людських тіл (Ordonnance n° 11-170 du 24 mai 1950 sur l'incinération des cadavres humains), який вимагає дозволу посадовця РАЦСу (officier de l'état civil) і медичної довідки про відсутність ознак насильницької смерті. Однак на практиці в Кіншасі та інших містах ДР Конго немає громадських крематоріїв, тому кремація після ексгумації там не проводиться. Якщо ж людину кремували раніше і поховали урну, ми організуємо її підняття та пересилання в Україну.
Після підписання дозволу губернатор провінції передає письмові інструкції двом посадовим особам: посадовцю органу реєстрації актів цивільного стану (officier de l'état civil) та призначеному лікарю (médecin intéressé).
У призначений день обидва фахівці прибувають на цвинтар. Роботи проходять під наглядом доглядача кладовища (gardien du cimetière). Лікар контролює процес відкриття могили, стежить за дотриманням санітарних норм і призначає дезінфекційну обробку останків.
Посадовець РАЦСу засвідчує особу померлого за даними реєстру кладовища та могильної бирки. Після цього останки перекладають у нову труну. Для ввезення в Україну та авіаперельоту використовується металева герметична опечатана труна, як того вимагають українські санітарні правила, і наш стандарт — цинкова вкладка.
За статтею 3 Ордонансу № 11-58 від 13 лютого 1949 року після вкладання останків та обробки дезінфікуючим засобом зовнішню труну опечатують офіційною печаткою посадовця органу реєстрації актів цивільного стану (scellé du sceau de l'officier de l'état civil). Посадовець складає детальний протокол проведених операцій (procès-verbal des opérations), у якому фіксує вжиті санітарні заходи для ексгумації та перевезення. Далі ми оформлюємо авіаційне перевезення тіла з ДР Конго до кордону України та доставляємо труну катафалком до місця нового поховання.
Для легального підняття останків і перетину кордону ми збираємо такий пакет документів:
Щоб поховати привезені останки на українському кладовищі, родина отримує дозвіл виконавчого комітету місцевої ради (виконкому) або адміністрації цвинтаря за місцем нового поховання. Якщо останки підселяють у родинну могилу, додатково подають документи, що підтверджують спорідненість між померлими.
На українській митниці ми пред'являємо свідоцтво про смерть, протокол опечатування труни, медичні довідки з ДР Конго та їхні нотаріальні переклади. Детальніше про правила вдома читайте у статтях про ексгумація і перепоховання в Україні та необхідні документи.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з ДР Конго. Ми працюємо без передоплати: родина оплачує послуги за договором після прибуття і передачі останків в Україні. Послугу ексгумації окремо без подальшого транспортування в Україну ми не надаємо.
Окрім нашої роботи та авіаперельоту, сплачуються офіційні місцеві збори в ДР Конго. За даними Каталогу державних послуг Міністерства державної служби ДР Конго (Catalogue des Services Publics, Ministère de la Fonction Publique), муніципальний збір за видачу дозволу на поховання та ексгумацію в комуні (permis d'inhumation et d'exhumation délivré à la commune), на прикладі комуни Лімете в Кіншасі, становить 5 доларів США (5 USD).
Додатково сплачуються провінційні податки за дозвіл на ексгумацію (permis d'exhumation) і дозвіл на переміщення тіла (permis de transfert d'un cadavre humain), які в Кіншасі нараховуються у конголезьких франках за курсом долара США, а також послуги робітників кладовища, виїзд лікаря і посадовця РАЦСу та консульський збір за легалізацію документів. Оскільки тарифи залежать від провінції та статусу цвинтаря (муніципальне кладовище чи приватний некрополь), точні суми місцевих зборів уточнюємо в місцевому органі під час розрахунку.
Загальний час залежить від швидкості роботи місцевої прокуратури, мерії чи провінційної адміністрації, а також від розкладу вантажних авіарейсів із Кіншаси або інших міст країни.
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Перевірка даних про могилу в реєстрі кладовища та оформлення довіреності | 2–4 дні |
| Отримання судового дозволу прокуратури, дозволу комуни (1–5 днів за регламентом) та рішення губернатора | 1–3 тижні |
| Призначення дати з лікарем і посадовцем РАЦСу, ексгумація та опечатування труни | 2–5 днів |
| Консульська легалізація документів у Кіншасі, митне оформлення, авіапереліт і доставка в Україну | 5–9 днів |
Так, особиста присутність родини в ДР Конго не є обов'язковою. Ви оформлюєте довіреність на нашого представника, який подає документи до прокуратури, комуни та адміністрації губернатора, а також присутній під час відкриття могили й опечатування труни на кладовищі.
У ДР Конго діє багаторівнева процедура: спершу оформлюють судовий дозвіл у прокуратурі (autorisation judiciaire), на його підставі комуна видає муніципальний дозвіл (permis d'exhumation), а дозвіл на ексгумацію з перевезенням останків надає губернатор провінції або міста (gouverneur de province / gouverneur de la ville) за погодженням із лікарем.
За статтею 1 Ордонансу № 11-58 від 13 лютого 1949 року обов'язковий мінімальний строк в 1 рік встановлений для випадків смерті від чуми, холери або віспи. Якщо людина померла з інших причин, можливість і умови ексгумації визначає офіційний лікар за місцем поховання залежно від стану останків та санітарних вимог.
Хоча закон формально регулює кремацію (Ordonnance n° 11-170 du 24 mai 1950), у Кіншасі та інших регіонах країни немає діючих громадських крематоріїв, тому кремація на практиці не проводиться. Останки перевозять в Україну у металевій герметичній опечатаній труні з цинковою вкладкою.
Без акта або довідки про смерть (acte ou attestation de décès) комуна і губернатор не видадуть дозвіл на ексгумацію. У такому разі ми за довіреністю звертаємося до органу реєстрації актів цивільного стану (officier de l'état civil) тієї комуни, де була зареєстрована смерть, і отримуємо офіційний дублікат документа.
Ми працюємо без передоплати. Ми укладаємо офіційний договір із фіксованим кошторисом, самостійно фінансуємо всі етапи оформлення і перельоту з ДР Конго, а розрахунок відбувається після того, як ми доставили труну в Україну.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.