Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Ексгумація в Белізі можлива за письмовим дозволом державної санітарної служби та за участю адміністрації кладовища. Ми організовуємо підняття останків і перевезення тіла або урни з Белізу в Україну за довіреністю, тому родичам не потрібно оформлювати візу і летіти до Центральної Америки. Нижче детально пояснюємо місцеві правила, вимоги закону, перелік документів і порядок перепоховання вдома.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. За статтею 46 Закону про громадське здоров'я Белізу (Public Health Act, Chapter 40) подати заяву на ексгумацію (application to disinter) може особа, яка має на це належне право через кровну спорідненість (kinship), шлюбний зв'язок (connection by marriage), дружбу з померлим або з інших вагомих підстав. На практиці заявником виступає найближчий родич померлої людини (next of kin): чоловік або дружина, повнолітні діти, батьки, рідні брати чи сестри.
Особливість белізького законодавства закріплена у статті 47 цього ж закону. Дозвіл на ексгумацію видається у письмовій формі на ім'я конкретного одержувача (grantee), і документ вважається недійсним, якщо ця людина особисто не наглядає за відкриттям могили та подальшим перевезенням останків аж до їхнього відправлення за межі країни. Водночас частина 1 статті 47 прямо дозволяє родичу призначити іншу відповідальну особу (person nominated by him), яка готова і здатна виконати цей обов'язок у Белізі.
Це правило звільняє українську родину від поїздки за океан. Ви підписуєте офіційне доручення (Letter of Authorization), і ми вказуємо нашого представника в Белізі у заяві до санітарної служби. Тоді дозвіл оформлюється безпосередньо на фахівця на місці, який законно контролює всі етапи робіт на кладовищі та в аеропорту.
Від родини з України для подання заяви зазвичай потрібні копія закордонного паспорта заявника, документи про спорідненість із померлим (свідоцтво про народження або шлюб із перекладом англійською мовою) та відомості про місце поховання. Якщо в могилі або сімейному склепі поховано ще когось, умови відкриття ділянки додатково узгоджуються з адміністрацією конкретного кладовища.
Базовий нормативний акт, що регулює похоронну сферу в країні, це Закон про громадське здоров'я Белізу, Розділ 40 Зводу основного законодавства в редакції 2020 року (Public Health Act, Chapter 40 of the Substantive Laws of Belize, Revised Edition 2020). Усі правила зосереджені в Частині III цього закону, яка регулює поховання, роботу кладовищ, кремацію та викопування тіл (Part III, Burials, Cemeteries, Intramural Burials, Cremation and Disinterment of Bodies etc., статті 26–51). У тексті закону для ексгумації вживається юридичний термін disinterment, а в підзаконних актах і медичних інструкціях паралельно використовується слово exhumation. Стаття 51 окремо уточнює, що в статтях 46–50 поняття «тіло» (body) охоплює будь-які людські останки (remains) незалежно від давності поховання.
Головний дозвіл на ексгумацію (permission to disinter / exhumation permit) за статтею 46 видає Директор служб охорони здоров'я (Director of Health Services), який працює в структурі Міністерства охорони здоров'я та благополуччя Белізу (Ministry of Health & Wellness) у столиці країни Бельмопані. Закон дозволяє піднімати останки з трьома цілями: для кремації, для перепоховання в іншому місці всередині країни або для вивезення за межі Белізу (removed from Belize).
Директор служб охорони здоров'я надає дозвіл за дотримання трьох законних умов:
Окрім дозволу центральної санітарної влади, відкриття могили погоджується з органом, який управляє кладовищем. За статтею 26 Закону про громадське здоров'я, а також за Законом про міську раду Беліз-Сіті (Belize City Council Act, Chapter 85) і Законом про міські ради (Town Councils Act, Chapter 87), муніципальні кладовища у містах перебувають у віданні місцевих рад (City Council або Town Council, зокрема їхнього Public Health Department). У сільській місцевості кладовища підпорядковуються безпосередньо Директору служб охорони здоров'я або сільським радам (Village Councils), а приватні меморіальні парки та церковні цвинтарі мають власну адміністрацію і діють за місцевими правилами кладовищ (Public Cemeteries By-Laws).
Якщо смерть настала за обставин, які розслідував коронер (Coroner), для вивезення останків за кордон Міністерство охорони здоров'я та благополуччя також оформлює підтвердження про дозвіл на вилучення останків із юрисдикції коронера (certificate permitting the removal of the remains from the Coroner's jurisdiction).
У Законі про громадське здоров'я Белізу (Public Health Act, Chapter 40) немає норми про обов'язковий багаторічний строк спокою могили, протягом якого родині відмовляють у репатріації. Просити про ексгумацію для перепоховання в Україні можна як через кілька місяців після похорону, так і через багато років. У кожному випадку Директор служб охорони здоров'я оцінює санітарну безпеку процедури та встановлює індивідуальні умови для відкриття могили.
Важливе обмеження стосується інфекційних хвороб. Згідно з офіційними вимогами Міністерства охорони здоров'я та благополуччя щодо міжнародного перевезення людських останків (Requirements for International Transportation of Human Remains), якщо людина померла від чуми, холери, натуральної віспи або тифу, перевезення останків не дозволяється, доки не мине щонайменше один рік з моменту смерті. Якщо причина смерті не була пов'язана з карантинними інфекціями, річного очікування немає.
Сезонних обмежень у законі Белізу не прописано, проте графік робіт залежить від тропічного клімату. З червня по листопад у країні триває сезон дощів і тропічних штормів. Багато кладовищ у прибережних районах, зокрема в Беліз-Сіті, Коросалі, Дангрізі та Пунта-Горді, розташовані в низинах із високим рівнем ґрунтових вод. Під час сильних злив ділянки може підтоплювати, тому місцевий санітарний інспектор (Public Health Inspector / Health Officer) і адміністрація кладовища призначають розкопування могили на сухі дні та зазвичай на ранкові години.
Процедура суворо регламентована статтями 47–50 Закону про громадське здоров'я (Public Health Act, Chapter 40). Закон трактує поняття disinterment широко: воно охоплює як саме підняття останків із землі, так і їхнє подальше перевезення та відповідальне зберігання (conveyance and custody of the body) до моменту кремації або передачі на борт судна чи літака для експорту з Белізу. Самовільне відкриття могили без дозволу Директора служб охорони здоров'я або порушення прописаних у дозволі санітарних умов є кримінальним правопорушенням, за яке статті 48–50 передбачають штраф до 500 белізьких доларів або ув'язнення на строк до шести місяців.
У призначений день працівники кладовища відкривають могилу під особистим наглядом нашого вповноваженого представника, чиє ім'я вписане у дозвіл санітарної служби, та за присутності представника органу охорони здоров'я, якщо таку вимогу включено до умов дозволу. Родичам приїжджати на цвинтар не потрібно.
Після підняття старого поховання останки ідентифікують, проводять обов'язкову санітарну обробку або бальзамування відповідно до приписів Міністерства охорони здоров'я та благополуччя і перекладають у нову труну для міжнародного перевезення. Для ввезення в Україну та приймання на борт авіакомпаній потрібна металева герметична опечатана труна, а наш стандарт — цинкова вкладка, яку ми закриваємо і вкладаємо у міцну зовнішню дерев'яну труну.
У Белізі законно і технічно доступний ще один варіант: кремація останків після ексгумації. Статті 45 і 46 Закону про громадське здоров'я прямо передбачають, що Директор служб охорони здоров'я може дати дозвіл на викопування тіла з метою його кремації (permission to disinter in order that such body may be cremated) та визначає місце і умови спалювання останків. У країні працюють офіційні крематорії. Якщо родина обирає цей шлях, після ексгумації ми проводимо кремацію, отримуємо довідку про кремацію і перевозимо в Україну герметичну урну з прахом. Переліт і митне оформлення урни проходять значно простіше та коштують дешевше, ніж авіаперевезення труни.
Відправлення останків або урни з прахом здійснюється повітряним шляхом через головний митний аеропорт країни в Беліз-Сіті (Philip S.W. Goldson International Airport). Для проходження санітарного й митного контролю в Белізі, транзитних аеропортах та на кордоні України ми збираємо повний пакет документів:
Оскільки і Беліз, і Україна є учасниками Гаазької конвенції 1961 року, документи з Белізу не потребують складної консульської легалізації. Ми проставляємо на офіційних документах апостиль (Apostille) через компетентний орган у Белізі (Registrar General / Ministry of Foreign Affairs), після чого виконуємо офіційний переклад українською мовою з нотаріальним засвідченням. За потреби консульське оформлення ми узгоджуємо з посольством України, яке обслуговує Беліз; актуальний консульський округ уточнюємо на сайті МЗС України перед подачею документів.
Після прильоту з Белізу до одного з європейських транзитних аеропортів наш спеціалізований катафалк доставляє труну з останками або урну з прахом через державний кордон до потрібного міста чи села в Україні. На українській митниці пред'являються свідоцтво про смерть з апостилем і перекладом, дозвіл на перевезення (transfer permit / laissez-passer) та довідки про герметичне запаювання або кремацію.
Для самого поховання на українському цвинтарі родині потрібно отримати дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної чи міської ради (виконкому) або адміністрації кладовища за місцем нового поховання згідно зі статтею 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу». Якщо останки підзахоронюють у родинну могилу, знадобиться свідоцтво про смерть першого похованого родича та документи про спорідненість. Детальніше про правила вдома читайте у статтях ексгумація і перепоховання в Україні та документи.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Белізу. Ми працюємо без передоплати: родина розраховується за договором після виконання робіт і передачі останків або урни. Окремо послугу ексгумації без подальшого транспортування в Україну ми не надаємо, адже за законом Белізу (стаття 47 Public Health Act) дозвіл на ексгумацію нерозривно пов'язаний із відповідальністю за подальше перевезення останків до моменту їхнього вивезення з країни. Про базові умови логістики можна прочитати на сторінці перевезення тіла з Белізу.
Підсумкова сума залежить від кількох практичних чинників:
Загальний час організації процесу залежить від швидкості розгляду документів у державних відомствах у Бельмопані та Беліз-Сіті, погодних умов на кладовищі й розкладу трансатлантичних вантажних авіарейсів.
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Перевірка даних про могилу, оформлення доручення та подання заяви | 2–4 дні |
| Отримання дозволу Director of Health Services та витягу Death Certificate | від 1 до 3 тижнів |
| Проведення ексгумації на кладовищі (та кремації за вибором родини) | 1–3 дні |
| Санітарний дозвіл на вивезення (laissez-passer), апостиль і переклад | 3–5 днів |
| Переліт із Беліз-Сіті до Європи та доставка катафалком в Україну | 4–7 днів |
Зазначені строки є орієнтовними. За офіційною інформацією Міністерства охорони здоров'я та благополуччя Белізу, лише розгляд документів на міжнародне вивезення останків потребує щонайменше трьох робочих днів, а отримання повторного свідоцтва про смерть у Vital Statistics Unit може зайняти від кількох днів (при прискореній процедурі) до двох тижнів.
Ні, летіти до Белізу не обов'язково. Стаття 47 Закону про громадське здоров'я Белізу (Public Health Act, Chapter 40) прямо дозволяє заявнику призначити іншу особу (nominated person), на ім'я якої видається письмовий дозвіл санітарної служби і яка особисто контролює відкриття могили та відправлення останків за кордон.
Так, закон Белізу (статті 45 і 46 Public Health Act) дозволяє ексгумувати останки спеціально для кремації за дозволом Директора служб охорони здоров'я (Director of Health Services). У країні діють крематорії, а перевезення герметичної урни з прахом літаком коштує значно дешевше і оформлюється простіше, ніж транспортування труни.
Законодавство Белізу не встановлює обов'язкового багаторічного строку спокою могили перед ексгумацією. Єдине пряме часове обмеження в санітарних правилах стосується випадків смерті від особливо небезпечних інфекцій (чуми, холери, віспи, тифу), коли перевезення останків дозволяють не раніше ніж через один рік після смерті, а в усіх інших випадках рішення ухвалює Director of Health Services з огляду на санітарну безпеку.
Ми витребовуємо офіційний сертифікований примірник свідоцтва про смерть (Death Certificate) за вашим дорученням у Відділі реєстрації актів цивільного стану (Vital Statistics Unit) при Міністерстві генерального прокурора Белізу, після чого ставимо на ньому апостиль.
Повна консульська легалізація не потрібна, оскільки і Беліз, і Україна приєдналися до Гаазької конвенції 1961 року про апостиль. Документи засвідчуються штампом апостиля (Apostille) у Белізі та перекладаються українською мовою з нотаріальним засвідченням.
Для міжнародного авіаперевезення та перетину кордону України потрібна металева герметична опечатана труна. Наш стандарт — цинкова вкладка, яку ми герметично закриваємо після санітарної підготовки останків і розміщуємо у міцній дерев'яній труні для транспортування.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.