Подзвонити +380 77 882 77 77Запитати про ексгумацію

Ексгумацію на Сейшельських Островах проводять за місцевими санітарними правилами і лише після письмового дозволу Комісара з питань громадського здоров'я (Public Health Commissioner). Щоб вивезти останки з Сейшельських Островів в Україну, слід отримати письмові дозволи медичної влади у Вікторії та узгодити відкриття могили з державною службою кладовищ. Пояснюємо простою мовою, як працює ця процедура і що ми беремо на себе без виїзду родичів на архіпелаг.
Коротко за 30 секунд.
«Ви завжди були на зв’язку, незалежно від години…» — Віта Х. «Усе було організовано дуже гідно, професійно та з великою увагою до кожної деталі.» — Тамара Ю. «Усі питання були вирішені оперативно, з повагою та увагою до деталей.» — Olha B. «…ваша підтримка, людяність, відповідальність і професіоналізм були для нас надзвичайно цінними.» — Ірина Б. «Все відбулось швидко, професійно…» — Оля К. За статтею 48 Закону про громадське здоров'я (Public Health Act, 2015, Act 13 of 2015), подати письмову заяву про ексгумацію може людина, яка має обґрунтовану причину підняти останки померлого з могили. На практиці це найближчі родичі, які організовували похорон або опікуються місцем поховання.
Закон ставить пряму вимогу щодо родинної згоди: до заяви обов'язково додають письмову згоду спадкоємців померлого або їхнього законного представника (consent of the heirs of the deceased or their legal representative). Якщо у померлого кілька прямих спадкоємців, наприклад дружина та повнолітні діти, усі вони підписують спільну або окремі заяви про відсутність заперечень.
Летіти на острів Мае, Праслен чи Ла-Діг особисто родині не потрібно. Закон дозволяє діяти через уповноваженого представника. Ми готуємо текст довіреності та заяви про згоду спадкоємців, ви підписуєте їх в Україні чи іншій країні перебування, після чого ми перекладаємо папери англійською мовою і подаємо їх до місцевих відомств.
До заяви додають документи, які підтверджують спорідненість із померлим. Це свідоцтво про народження або свідоцтво про шлюб. Якщо на момент смерті людину поховали у спільній родинній ділянці, де вже спочивають інші люди, умови відкриття могили додатково перевіряє адміністрація цвинтаря.
На Сейшельських Островах діє єдине національне законодавство для всіх островів архіпелагу. Головний документ у цій сфері називається Закон про громадське здоров'я 2015 року (Public Health Act, 2015, Act 13 of 2015), який замінив старий колоніальний кодекс (Cap. 189). Питання цвинтарів, крематоріїв, склепів та ексгумації зібрані в частині X закону (Part X, Sections 43–53), а правила вивезення останків за кордон викладені у статті 27.
За статтею 48 цього закону самовільне відкриття могили тягне за собою кримінальну відповідальність, а законна ексгумація з приватних причин відбувається за письмовим дозволом (Permit for exhumation). Такий дозвіл видає Комісар з питань громадського здоров'я (Public Health Commissioner). Він очолює Управління громадського здоров'я (Public Health Authority), створене згідно із Законом про управління громадського здоров'я (Public Health Authority Act, 2013, Act 7 of 2013) у структурі Міністерства охорони здоров'я (Ministry of Health).
Комісар погоджує заяву, якщо одночасно виконані три умови статті 48:
Крім санітарного відомства, дату і технічний порядок робіт погоджують з органом, який управляє кладовищем. Усього на архіпелазі діє 17 офіційних цвинтарів, включно з найбільшим кладовищем країни Мон-Флері (Mont Fleuri Cemetery) в околицях столиці Вікторія на острові Мае. Державними цвинтарями на островах Мае, Праслен і Ла-Діг опікується Відділ похоронних послуг (Burial Services) у складі Міністерства місцевого самоврядування та громадських справ (Ministry of Local Government and Community Affairs). П'ять цвинтарів на Мае належать Римо-католицькій церкві (Roman Catholic Church), але їхнє обслуговування також координує державна служба поховань.
У тексті статті 48 Закону про громадське здоров'я (Public Health Act, 2015) немає фіксованого мінімального строку, який має минути від дня похорону до ексгумації для вивезення останків за кордон. Водночас за чинними правилами управління цвинтарями на Сейшельських Островах повторне відкриття могили для підпоховання іншого члена родини дозволяється через шість років (re-opening of graves after every six years).
Якщо з часу похорону минуло менше шести років і родина просить підняти труну для репатріації в Україну, рішення приймає Комісар з питань громадського здоров'я (Public Health Commissioner) індивідуально. Санітарна служба оцінює глибину поховання, тип ґрунту чи склепу та час, що минув після смерті. Точні вимоги щодо конкретного поховання ми з'ясовуємо в місцевому органі перед поданням заяви.
За офіційними консульськими роз'ясненнями щодо розпорядження останками на Сейшельських Островах (Disposition of Remains Report), ексгумація проводиться за погодженням Міністерства охорони здоров'я (Ministry of Health) за умови, що смерть не настала внаслідок заразної інфекційної хвороби (contagious disease). Перелік небезпечних інфекцій наведений у першому додатку до Закону про громадське здоров'я (First Schedule to the Public Health Act, 2015) і включає холеру, чуму, жовту гарячку, менінгококовий менінгіт та інші епідемічні захворювання. Якщо людина померла від неінфекційної причини або нещасного випадку, санітарних перешкод для розгляду заяви немає.
На Сейшельських Островах тропічний океанічний клімат без холодної пори року, тому сезонних заборон на зразок зимових місяців у Європі тут не існує. Проте багато могил, особливо на схилах пагорбів кладовища Мон-Флері (Mont Fleuri Cemetery), розташовані на рельєфних ділянках, які розмиває під час тропічних злив. Через це служба поховань (Burial Services) призначає точний день розкопок з огляду на погоду та стан ґрунту.
Процедура починається лише після того, як отримано письмовий дозвіл на ексгумацію (Permit for exhumation) та узгоджено день робіт зі службою кладовища (Burial Services). Крім того, за статтею 27(3) Закону про громадське здоров'я (Public Health Act, 2015), письмовий запит на схвалення репатріації тіла або праху (request for the approval of the repatriation of corpses, or cremated ashes) подається Комісару з питань громадського здоров'я щонайменше за 48 годин до санітарної обробки та відправлення останків з Сейшельських Островів.
У призначений час працівники цвинтаря відкривають могилу або кам'яний склеп (vault) у присутності інспектора служби громадського здоров'я (Public Health Officer), якого делегує Комісар за статтею 5 закону. Інспектор стежить за дотриманням санітарних норм, ідентифікацією могили та дезінфекцією місця робіт. Присутність родичів під час підняття останків не вимагається.
Після підняття останки передають до моргу для санітарної підготовки та укладання в транспортну труну. Для ввезення в Україну останки поміщають у металеву герметичну опечатану труну, оскільки цього вимагають українські санітарні та митні правила, а наш стандарт — цинкова вкладка. Сейшельські правила репатріації також передбачають використання герметично запаяної металевої вкладки всередині дерев'яної труни з оформленням відповідного сертифіката.
Існує й інший шлях: провести кремацію ексгумованих останків на Сейшельських Островах і перевезти в Україну урну з прахом. Стаття 47 та стаття 48 Закону про громадське здоров'я (Public Health Act, 2015) дозволяють кремацію в офіційно ліцензованих місцях. На острові Мае поблизу головного кладовища Мон-Флері працює крематорій. Якщо родина обирає цей варіант, ми попередньо уточнюємо в Управлінні громадського здоров'я (Public Health Authority), чи видадуть дозвіл на кремацію після ексгумації у вашому випадку. Перевезти урну літаком значно простіше й дешевше, ніж труну.
Щоб легально вивезти ексгумовані останки або урну з прахом через міжнародний аеропорт острова Мае та пройти митницю в Україні, ми збираємо повний пакет документів:
Сейшельські Острови є учасником Гаазької конвенції про апостиль. Ми проставляємо штамп апостиля (Apostille) на свідоцтві про смерть та офіційних дозволах в уповноважених органах республіки, зокрема в Міністерстві закордонних справ (Ministry of Foreign Affairs) або у Верховного суду (Supreme Court) на острові Мае. Консульське оформлення ми узгоджуємо з посольством України, яке обслуговує Сейшельські Острови; актуальний консульський округ уточнюємо на сайті МЗС України перед подачею документів. Усі документи ми перекладаємо українською мовою та засвідчуємо нотаріально.
Коли літак із труною або урною прибуває до європейського транзитного аеропорту і далі спеціалізованим транспортом перетинає кордон України, митні та санітарні органи перевіряють свідоцтво про смерть з апостилем, дозволи сейшельської санітарної влади, довідку про відсутність сторонніх вкладень та нотаріальні переклади.
Для поховання на українському цвинтарі родина отримує дозвіл виконавчого комітету місцевої міської, селищної чи сільської ради за місцем нового поховання та узгоджує ділянку з адміністрацією кладовища. Детально про українські правила ми написали у статтях ексгумація і перепоховання в Україні та документи.
Наша ексгумація коштує від 500 € плюс вартість перевезення з Сейшельських Островів. Ми працюємо без передоплати: родина розраховується за договором після того, як ми доставили труну чи урну в Україну і передали вам. Окремо саму лише ексгумацію без подальшої доставки на батьківщину ми не проводимо, оскільки відповідаємо за весь процес від відкриття могили на островах до перепоховання вдома. Загальні умови логістики описані на сторінці перевезення тіла з Сейшельських Островів.
Підсумкова сума складається з кількох частин: оформлення дозволів у Вікторії, роботи на цвинтарі, металева герметична опечатана труна (наш стандарт — цинкова вкладка) або кремація після ексгумації, авіапереліт з острова Мае через транзитний хаб у Європі чи на Близькому Сході та доставка катафалком по Україні. Стаття 53 Закону про громадське здоров'я (Public Health Act, 2015) надає профільному міністру право встановлювати державні збори за ексгумацію на державних кладовищах, але єдиний фіксований тариф у відкритих урядових джерелах не опублікований. Тому точні місцеві мита та цвинтарні платежі ми уточнюємо в Управлінні громадського здоров'я (Public Health Authority) та службі поховань (Burial Services) під вашу справу.
Тривалість процедури залежить від того, на якому острові розташоване кладовище, чи збереглися первинні документи про смерть і як швидко санітарне відомство розгляне заяву.
| Етап | Орієнтовно |
|---|---|
| Перевірка даних могили у Burial Services та підготовка довіреності й згоди спадкоємців | 3–5 робочих днів |
| Отримання свідоцтва про смерть у Civil Status Division (якщо оригінал втрачено) | 2–5 робочих днів |
| Розгляд заяви та видача дозволу на ексгумацію від Public Health Commissioner | 1–3 тижні |
| Повідомлення за 48 годин за ст. 27 закону, ексгумація, запаювання вкладки або кремація та апостиль | 3–6 робочих днів |
| Переліт з острова Мае до європейського хабу і перевезення в Україну | 3–6 днів |
Це чесні орієнтири з практики острівних репатріацій. Точний графік залежить від часу розгляду паперів у державних органах Сейшельських Островів та розкладу вантажних авіарейсів.
Ні, особиста присутність родини на островах не обов'язкова. Стаття 48 Закону про громадське здоров'я (Public Health Act, 2015) дозволяє подати заяву та згоду спадкоємців через законного представника за довіреністю. Ми оформлюємо всі дозволи у Вікторії та контролюємо роботи на цвинтарі від вашого імені.
Достатньо знати ім'я та прізвище померлого латиницею, дату смерті та назву острова або цвинтаря, наприклад Мон-Флері (Mont Fleuri Cemetery). Ми робимо запит до Відділу цивільного стану (Civil Status Division) та служби поховань (Burial Services) при Міністерстві місцевого самоврядування, щоб підняти архівний запис і знайти ділянку.
Так, кремація на архіпелазі дозволена статтями 47 і 48 Закону про громадське здоров'я (Public Health Act, 2015), а на острові Мае біля кладовища Мон-Флері працює крематорій. Ми попередньо узгоджуємо таку можливість з Управлінням громадського здоров'я (Public Health Authority), після чого оформлюємо свідоцтво про кремацію (Certificate of Cremation) та дозвіл на вивезення праху в Україну.
Закон вимагає вказати достатні підстави (sufficient reasons) у письмовій заяві до Комісара з питань громадського здоров'я. Бажання сім'ї перевезти близьку людину на батьківщину в Україну для поховання на родинному цвинтарі, де рідні зможуть доглядати могилу, є зрозумілим і поширеним аргументом у міжнародній практиці.
У статті 48 Закону про громадське здоров'я немає заборони на ексгумацію до спливу шестирічного строку, який застосовується на місцевих кладовищах для повторних підпоховань у ту саму могилу. Якщо смерть не була спричинена небезпечною інфекційною хворобою, Комісар розглядає заяву індивідуально і встановлює санітарні умови відкриття могили.
В Україні необхідно звернутися до виконкому місцевої ради або комунальної ритуальної служби за місцем майбутнього поховання і отримати дозвіл на виділення нового місця чи підпоховання в родинну могилу. Для цього подають перекладене українською мовою свідоцтво про смерть з апостилем та довідку про ексгумацію або кремацію.
Залиште номер: передзвонимо та підкажемо, що перевірити щодо оплати.